АМІНОКАПРОНОВА Кислота по 2мл №10

Розчин кислоти амінокапронової призначати внутрішньо або внутрішньовенно.

Внутрішньо дорослим призначати 5 г (100 мл) препарату, потім щогодини по 1 г (20 мл) протягом 8 годин до повної зупинки кровотечі.

При необхідності досягнення швидкого ефекту (гостра гіпофібриногенемія) вводити внутрішньовенно краплинно до 100 мл розчину (5 г) зі швидкістю 50-60 крапель за хвилину протягом 15-30 хвилин. Протягом першої години вводити у дозі 4-5 г, а у випадку тривалої кровотечі – до її повної зупинки – вводити щогодини по 1 г, але не більше 8 годин.

При повторній кровотечі введення 5 % розчину повторити.

Діти.

При помірному підвищенні фібринолітичної активності кислоту амінокапронову призначати одноразово дітям у дозі 0,05 г/кг маси тіла на добу. Доза залежно від віку дитини становить:

• до 1 року: разова – до 2,5 мл, добова – 15 мл;
• від 2 до 6 років: разова – 2,5-5 мл, добова – 15-30 мл;
• від 7 до 10 років: разова – 5-7 мл, добова – 30-45 мл;
• від 11 до 18 років: разова – 7-14 мл, добова – 45-90 мл.

При гострих кровотечах дози для дітей становлять:

• до 1 року: разова – 5 мл, добова – 30 мл;
• від 2 до 4 років: разова – 5-7,5 мл, добова – 30-45 мл;
• від 5 до 8 років: разова – 7,5-10 мл, добова – 45-60 мл;
• від 9 до 10 років: разова – 15 мл, добова – 90 мл;
• від 11 до 14 років: разова – 20 мл, добова – 120 мл;
• від 15 до 18 років: разова – 28 мл, добова – 160 мл.

Курс лікування – від 3 до 14 днів.

З метою профілактики і лікування грипу та ГРВІ лікарський засіб застосовувати перорально та місцево (0,5-1,0 мл у ніс 3-4 рази на добу).

Перорально дітям препарат призначати у дозах:

• дітям віком до 2 років – 1-2 г (20-40 мл 5 % розчину на добу) – по 1-2 чайні ложки 4 рази на добу (0,02-0,04 г/кг – разова доза), можна додавати до їжі або напоїв;
• дітям віком від 2 до 6 років – 2-4 г (40-80 мл 5 % розчину на добу) – 2-4 чайні ложки 4 рази на добу;
• дітям віком від 7 років та дорослим – 4-5 г (80-100 мл 5 % розчину на добу), розподіливши добову дозу на 4 прийоми.

Для точнішого дозування розчину доцільно використовувати медичний шприц без голки об’ємом 10 або 20 мл.

Водночас обґрунтованим є місцеве застосування амінокапронової кислоти. Рекомендовано кожні 3-4 години закладати у носові ходи на 5-10 хвилин ватні турунди, зволожені 5 % розчином амінокапронової кислоти, або у вказані терміни інстилювати (закапувати) по 3-5 крапель розчину у кожен носовий хід.

Амінокапронову кислоту у разі необхідності можна застосовувати у комбінації з іншими противірусними препаратами та інтерфероном і його індукторами.

Інтраназальні інстиляції амінокапронової кислоти (3-4 рази на добу) доцільно проводити протягом епідемічного періоду з метою профілактики, доповнивши ентеральним (як при лікуванні) застосуванням препарату в осередках інфекції при контакті з хворим.

Тривалість перорального застосування амінокапронової кислоти при грипі та ГРВІ становить 3-7 днів.

Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання і визначається лікарем індивідуально. Також лікар може корегувати дозу та призначити повторний курс лікування.

Діти.

Даних щодо обмеження застосування препарату дітям немає.

Симптоми. Раптове зниження фібринолітичної активності крові. Виражені симптоми побічної дії: запаморочення, нудота, діарея, шкірний висип, ортостатична гіпотензія, судоми, головний біль, закладеність носа, гостра ниркова недостатність, рабдоміоліз, міоглобінурія. Посилення побічних реакцій, утворення тромбів, емболії. При тривалому застосуванні (більше 6 днів) високих доз (для дорослих – більше 24 г на добу) – геморагії.

Лікування. У разі передозування введення лікарського засобу припинити і проводити відповідну симптоматичну терапію.

З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, субендокардіальний крововилив, брадикардія, аритмії.

З боку травної системи: нудота, діарея, блювання.

З боку системи згортання крові: порушення згортання крові, при тривалому застосуванні (понад 6 днів) високих доз (для дорослих – понад 24 г на добу) – геморагії.

З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, шум у вухах, судоми.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: закладеність носа, катаральні явища верхніх відділів дихальних шляхів.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи алергічні реакції, висип.

Загальні розлади: зміни у місці введення.

З боку сечовидільної системи: міоглобінурія, гостра ниркова недостатність.

Інші: рабдоміоліз. При перевищенні швидкості введення можлива брадикардія, екстрасистолія, озноб, підвищення температури.