АРУТИМОЛ краплі очні 0,5% по 5мл
Виробник | Д-Р ГЕРХАРД МАНН |
Ознака виробника | Імпортний |
Країна виробника | Німеччина |
Бренд | АРУТИМОЛ |
Первинна упаковка | флакон |
Форма випуску | краплі |
Кількість в упаковці | 5 |
Діюча речовина | Тимолол |
Можна дорослим | Можна |
Можна дітям | ні |
Можна вагітним | Ні |
Можна годуючим | Ні |
Можна алергікам | Ні |
Можна діабетикам | Ні |
Можна водіям | Можна |
Спосіб застосування | для очей |
Взаємодія з їжею | Не має значення |
Умови відпуску | За рецептом |
Температура зберігання | не вище 25 С |
Чутливість до світла | Ні |
Фармакотерапевтична група
Засоби, які застосовуються в офтальмології. Протиглаукомні препарати та міотичні засоби. Блокатори β-адренорецепторів.
Код АТХ S01Е D01.
Спосіб застосування та дози
Для закапування в очі.
Очні краплі закапувати у нижній кон’юнктивальний мішок.
На початку лікування закапувати по 1 краплі Арутимол®, крапель очних, 0,25 % або Арутимол®, крапель очних, 0,5% двічі на добу.
Якщо внутрішньоочний тиск встановлюється на бажаному рівні під час регулярних оглядів, дозу можна зменшити до 1 краплі Арутимол®, крапель очних, 0,25 % або Арутимол®, крапель очних, 0,5% 1 раз на добу.
Як і всі антиглаукоматозні препарати, Арутимол®, краплі очні, 0,25 %/ 0,5 % загалом призначений для довгострокового застосування.
Початкове зниження тиску може становити до 50 %, а потім можливе зменшення ефекту (тахіфілаксія). У період з 3-го по 12-й місяць зниження тиску стабілізується. Тому важливо регулярно контролювати тиск, особливо в перші дні після застосування крапель очних тимололу. При пероральному застосуванні β-блокаторів передбачається зниження внутрішньоочного тиску, тому важливо перевіряти, чи все ще необхідне місцеве застосування крапель очних тимололу. При системному застосуванні β-блокаторів додатковий ефект речовин місцевого застосування, як правило, значно менший.
При застосуванні носо-слізної оклюзії або при заплющенні повік на 2 хвилини системна абсорбція знижується. Це може зменшити системні побічні ефекти і збільшити місцевий ефект.
У пацієнтів із сильно пігментованою райдужною оболонкою зниження тиску може відбуватись із затримкою або меншою мірою.
Діти.
Безпека та ефективність застосування лікарського засобу дітям не встановлені
Недоношені діти та немовлята.
Дуже рідко спостерігалося апное у новонароджених, що може пояснюватися фізичною недозрілістю цих пацієнтів. Не рекомендується застосовувати цей препарат для лікування новонароджених і недоношених дітей у зв’язку з можливим впливом тимололу на центральну нервову систему. Було помічено, що у деяких випадках застосування очних крапель тимололу для лікування новонароджених і недоношених дітей призводило до значного підвищення рівня тимололу у плазмі крові порівняно з дорослими.
Передозування
При застосуванні препарату відповідно до інструкції практично виключається можливість токсичної побічної дії. Ознаками передозування є значне зниження артеріального тиску, застійна серцева недостатність, кардіогенний шок, брадикардія і зупинка серця. Крім того, можуть розвинутися дихальні порушення, бронхоспазми, шлунково-кишкові розлади, сплутаність свідомості та судоми.
У випадку передозування, слід вжити наступні заходи:
1. Промивання шлунка при попаданні всередину. Дослідження показали, що тимолол не діалізується легко.
2. Симптоматична брадикардія: атропіну сульфат, 0,25 до 2 мг внутрішньовенно, слід застосовувати для індукування вагусної блокади. Якщо брадикардія зберігається, слід внутрішньовенно вводити ізопреналіну гідрохлорид обережно. У стійких випадках може розглядатися застосування серцевого кардіостимулятора.
3. Гіпотензія: слід застосовувати симпатоміметичні вазопресорні засоби, такі як дофамін, добутамін або норадреналін. У стійких випадках повідомлялося про користь застосування глюкагону.
4. Бронхоспазм: слід застосовувати ізопреналіну гідрохлорид. Може розглядатися додаткова терапія амінофіліном.
5. Гостра серцева недостатність: негайно слід розпочати звичайну терапію дигіталісом, діуретиками та киснем. У стійких випадках пропонується застосування внутрішньовенного амінофіліну. Після цього, за необхідності, можна застосувати глюкагон, який, як повідомлялося, корисний.
6. Серцева блокада (другого або третього ступеня): слід застосовувати ізопреналіну гідрохлорид або кардіостимулятор.
Наведені вище заходи адаптуються до кожного окремого випадку.
Побічні ефекти
Як і інші офтальмологічні препарати місцевого застосування, тимололу малеат абсорбується в системний кровообіг. Це може спричинити небажані реакції подібні тим, які спостерігалися при застосуванні системних β-блокуючих агентів. Частота виникнення системних побічних реакцій після місцевого офтальмологічного застосування є нижчою, ніж при систематичному застосуванні. Зазначені побічні реакції включають реакції, які спостерігались у межах класу офтальмологічних β-блокаторів.
Додаткові побічні реакції спостерігалися при застосуванні офтальмологічних β-блокаторів і можуть потенційно виникнути при застосуванні препарату Арутимол®. Повідомлялося про додаткові побічні ефекти в клінічному досвіді із системним тимололом малеатом, і їх можна вважати потенційними ефектами офтальмологічного тимололу малеату. Також перераховані побічні реакції, які спостерігаються в класі офтальмологічних бета-блокаторів, і потенційно можуть виникати при застосуванні препарату Арутимол® .
З боку імунної системи
Системні алергічні реакції, зокрема ангіоневротичний набряк, кропив’янка, локалізовані і генералізовані висипи, свербіж, анафілактичні реакції, набряк обличчя, почервоніння.
Анафілактичні реакції. Під час прийому β-блокаторів пацієнти з атопією в анамнезі або тяжкою анафілактичною реакцією на різні алергени можуть бути більш чутливими до повторного застосування таких алергенів і нечутливі до звичайних доз адреналіну, якими лікують анафілактичні реакції.
З боку обміну речовин і харчування
Гіпоглікемія/діабет, гіперглікемія. Оскільки β-блокатори можуть маскувати ознаки та симптоми гострої гіпоглікемії, пацієнтам, схильним до спонтанної гіпоглікемії, та пацієнтам з лабільним діабетом β-блокатори слід призначати з обережністю.
Гіпертиреоз
β-блокатори можуть маскувати ознаки гіпертиреозу. Неспецифічна тромбоцитопенічна пурпура.
Психічні розлади
Безсоння, депресія, нічні кошмари, втрата пам’яті, галюцинації.
Системні: зменшена концентрація, посилення сновидіння.
З боку нервової системи
Синкопе, порушення мозкового кровообігу, церебральна ішемія, посилення симптомів міастенії gravis, запаморочення, парестезії, головний біль, мігрень.
Системні: вертиго, локальна слабкість.
Порушення з боку органів зору
Порушення зору, включаючи рефракційні зміни (внаслідок відміни міотичної терапії в деяких випадках), диплопію, птоз та хориоїдальне відшарування після фільтруючої операції (див. «Особливості застосування»). Ознаки та симптоми подразнення очей (наприклад, печіння, поколювання, свербіж, сльозотеча, почервоніння), блефарит, кератит, точковий кератит, біль в очах, ірит, кон’юнктивіт, зниження гостроти зору, світлобоязнь, сухість очей, виділення з очей, свербіж очей, утворення лусочок по краях повік, запалення передньої камери ока, набряк повік, кон’юнктивальна гіперемія, увеїт, астенопія, екзема повік, еритема повік, свербіж повік, набряк кон’юнктиви, пігментація рогівки, затуманення зору, знижена чутливість рогівки, ерозія рогівки. Про випадки кальцифікації рогівки повідомлялося дуже рідко у зв'язку із застосуванням очних крапель, що містять фосфати, у деяких пацієнтів із значно пошкодженою рогівкою.
Захворювання рогівки. Офтальмологічні β-блокатори можуть спричинити сухість очей. Слід з обережністю призначати пацієнтам із захворюваннями рогівки.
З боку серця
Брадикардія, дискомфорт у ділянці грудної клітки, біль у грудях, прискорене серцебиття, набряки, набряк обличчя, почервоніння, аритмія, застійна серцева недостатність, атріовентрикулярна блокада, зупинка серця, погіршення серцевої діяльності.
Системні: атріовентрикулярний блок (другого або третього ступеня), синоатріальний блок, набряк легенів, погіршення артеріальної недостатності, погіршення стенокардії, вазодилатація.
У пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, ішемічна хвороба серця, стенокардія Принцметала та серцева недостатність) та артеріальною гіпотензією слід уважно оцінити лікування β-блокаторами та розглянути лікування препаратами з іншими діючими речовинами. Необхідно спостерігати за пацієнтами із серцево-судинними захворюваннями на предмет появи ознак погіршення їхнього стану, а також можливого виникнення побічних реакцій. Через негативний вплив на час проведення імпульсу β-блокатори слід призначати з великою обережністю пацієнтам із блокадою серця I ступеня, інфарктом міокарда, підвищенням артеріального тиску.
З боку судин
Гіпотонія, інсульт, шум у вухах, клаудікація, феномен Рейно, похолодіння кінцівок. З обережністю слід призначати лікування пацієнтам із тяжкими порушеннями периферичного кровообігу (наприклад, тяжка форма хвороби Рейно або синдрому Рейно).
З боку дихальної системи
Астма, бронхіт, хронічне обструктивне захворювання легень, стридорозне дихання. Тимолол слід застосовувати з обережністю пацієнтам із хронічним обструктивним захворюванням легень легкого або середнього ступеня тяжкості та лише у випадку, якщо потенційна користь перевищує потенційний ризик.
Системні: хрипи.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення
Бронхоспазм (переважно у пацієнтів з уже наявною бронхоспастичною хворобою), задишка, кашель, закладеність носа, дихальна недостатність.
Шлунково-кишкові розлади
Спотворення смаку, нудота, диспепсія, діарея, сухість у роті, болі в животі, блювання.
З боку шкіри та підшкірних тканин
Облисіння, псоріазоподібні висипи або загострення псоріазу, шкірні висипи. Системні: пітливість, ексфоліативний дерматит, системний червоний вовчак.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини
Біль у м'язах, артропатія, артралгія, болі в кінцівках.
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз
Статева дисфункція, така як імпотенція, зниження лібідо, хвороба Пейроні.
Системні: ускладнене сечовипускання.
Порушення загального характеру
Астенія/ підвищена втомлюваність, зниження фізичної витривалості, підвищена пітливість, ексфоліативний дерматит, сонливість, ускладнене сечовипускання.
Системні: біль у кінцівках, зниження толерантності до фізичних вправ.
У деяких пацієнтів зі значно пошкодженою рогівкою дуже рідко спостерігалися випадки кальцифікації рогівки через фосфат, що міститься в очних краплях.
Після припинення лікування ефект препарату може тривати протягом кількох днів. Якщо лікування тимололом, очними краплями, припинити після тривалого застосування, його дія щодо зниження внутрішньоочного тиску може тривати 2–4 тижні. При закапуванні лише в одне око β-блокатори можуть знижувати внутрішньоочний тиск і нелікованого ока також.
ВІДГУКИ АРУТИМОЛ краплі очні 0,5% по 5мл
Відгуків ще немає