БІОВЕН Моно розчин для інфузій 5% по 50мл №1
Виробник | БІОФАРМА |
Ознака виробника | Вітчизняний |
Країна виробника | Україна |
Бренд | БІОВЕН |
Первинна упаковка | флакон |
Форма випуску | розчин |
Кількість в упаковці | 50 |
Діюча речовина | Імуноглобулін людини нормальний |
Можна дорослим | Можна |
Можна дітям | з 0 років |
Можна вагітним | По призначенню лікаря |
Можна годуючим | По призначенню лікаря |
Можна алергікам | З обережністю |
Можна діабетикам | Можна |
Можна водіям | Можна |
Спосіб застосування | ін'єкції |
Взаємодія з їжею | Не має значення |
Умови відпуску | За рецептом |
Температура зберігання | від 2 до 8 С |
Чутливість до світла | Так |
Фармакотерапевтична група
Імуноглобулін людини нормальний для внутрішньовенного введення.
Показання
Замісна терапія
- Синдроми первинного імунодефіциту, такі як:
- вроджена агаммаглобулінемія і гіпогаммаглобулінемія;
- загальний варіабельний імунодефіцит;
- тяжкий комбінований імунодефіцит;
- синдром Віскотта – Олдрича;
- транзиторна гіпогаммаглобулінемія у дітей.
- Синдроми вторинного імунодефіциту, такі як:
- тяжкі рецидивуючі бактеріальні інфекції у дітей з ВІЛ/СНІД;
- цитопенії різного ґенезу (гострий та хронічний лейкоз, апластична анемія, стан після терапії цитостатиками);
- тяжкі форми бактеріально-токсичних та вірусних інфекцій у дорослих та дітей (включаючи хірургічні ускладнення, що супроводжуються бактеріємією і септикопіємічними станами, та при підготовці хірургічних хворих до операції);
- профілактика та лікування інфекцій у недоношених дітей із малою масою тіла при народженні;
- гіпогаммаглобулінемія у пацієнтів після алогенної трансплантації кісткового мозку.
Імуномодулююча терапія:
- ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура;
- синдром Гієна – Барре;
- синдром Кавасакі;
- хронічна запальна нейропатія (що демієлінізує);
- загальна міопатія;
- гранулематоз Вегенера;
- дерматоміозит;
- системні захворювання сполучної тканини (ревматоїдний артрит).
Протипоказання
Гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату. Гіперчутливість до гомологічних імуноглобулінів, особливо у дуже рідкісних випадках дефіциту IgA, коли пацієнт має антитіла до IgA. Введення імуноглобуліну протипоказане особам, які мають в анамнезі тяжкі алергічні реакції на введення білкових препаратів крові людини. Хворим, які страждають на алергічні захворювання або мають схильність до алергічних реакцій, при введенні імуноглобуліну та в наступні 8 діб рекомендуються антигістамінні засоби. Особам, які страждають на імунопатологічні системні захворювання (імунні хвороби крові, колагеноз, нефрит), препарат призначати після консультації з відповідним спеціалістом. У період загострення алергічного процесу введення препарату проводиться після висновку алерголога за життєвими показаннями.
Спосіб застосування та дози
Препарат вводити внутрішньовенно краплинно. Швидкість ведення для дітей повинна становити від 0,08 до 0,5 мл/хв залежно від маси тіла, для дорослих – 1–1,5 мл/хв. Більш швидке введення може спричинити розвиток колаптоїдної реакції.
При вродженій агаммаглобулінемії або гіпогаммаглобулінемії, інших синдромах первинного дефіциту, включаючи тяжкий комбінований імунодефіцит, синдром Віскотта – Олдрича, загальний варіабельний імунодефіцит, транзиторну гіпогаммаглобулінемію у дітей – по 8–10 мл (0,4–0,5 г)/кг (мінімальна доза – 4 мл (0,2 г)/кг, максимальна – 16 мл (0,8 г)/кг) кожні 3–4 тижні, підбір дози здійснюється індивідуально залежно від вираженості інфекційного синдрому (оптимальним вважається досягнення рівня сироваткового IgG 5 г/л, але не менше 3–4 г/л).
При замісній терапії при вторинному імунодефіциті – по 4–8 мл (0,2–0,4 г)/кг кожні 3–4 тижні.
При тяжких рецидивуючих бактеріальних інфекціях у дітей з ВІЛ/СНІД – по 8 мл (0,4 г)/кг кожні 3–4 тижні.
При цитопеніях різного ґенезу (гострий та хронічний лейкоз, апластична анемія, стан після терапії цитостатиками) – по 4–8 мл (0,2–0,4 г)/кг/добу протягом 4–5 діб або 20 мл (1 г)/кг/добу 2 доби.
При тяжких формах бактеріально-токсичних та вірусних інфекцій у дорослих та дітей (включаючи хірургічні ускладнення, що супроводжуються бактеріємією і септикопіємічними станами та при підготовці хірургічних хворих до операції) – по 8 мл (0,4 г)/кг/добу 1–4 доби.
При алогенній трансплантації кісткового мозку – по 4–8 мл (0,2–0,4 г)/кг кожні 3–4 тижні до досягнення цільових значень рівня IgG. При необхідності дозу можна збільшити до 10 мл (0,5 г)/кг.
При ідіопатичній тромбоцитопенічній пурпурі – по 4–8 мл (0,2–0,4 г)/кг/добу протягом 2–5 діб або 16–20 мл (0,8–1 г)/кг/добу в першу добу та в разі необхідності на третю добу.
При синдромі Гієна – Барре, хронічній запальній нейропатії (що демієлінізує), загальній міопатії, гранулематозі Вегенера – по 8 мл (0,4 г)/кг/добу протягом 3–7 діб, при необхідності 5-денні курси лікування повторюються з інтервалами у 4 тижні.
При дерматоміозиті – по 20 мл (1 г) кг/добу протягом 3–5 діб.
При системних захворюваннях сполучної тканини (ревматоїдний артрит) – по 4–10 мл (0,2–0,5 г)/кг/добу протягом 5 діб.
При синдромі Кавасакі – по 20–40 мл (1–2 г)/кг у рівних дозах протягом 2–5 діб або 40 мл (2 г)/кг одноразово (доповнення до терапії ацетилсаліциловою кислотою).
При профілактиці та лікуванні інфекцій у недоношених дітей з малою масою тіла при народженні – по 3–8 мл (0,15–0,4 г)/кг на другу-третю добу життя (на першому етапі) та на другий-третій тиждень життя (на другому етапі).
Діти. Препарат можна застосовувати у педіатричній практиці (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
ВІДГУКИ БІОВЕН Моно розчин для інфузій 5% по 50мл №1
Відгуків ще немає