ЦИРЕЛАКС краплі очні розчин по 10мг/мл по 5мл

Препарат призначений лише для офтальмологічного застосування. Краплі очні слід закапувати у кон'юнктивальний мішок ока.

Дорослі: слід закапувати по 1–2 краплі розчину. За необхідності можна повторити інстиляцію через 5–10 хвилин.

Діти віком від 1 року: слід закапувати по 1–2 краплі розчину. За необхідності можна повторити інстиляцію через 5–10 хвилин.

Максимальний ефект препарату досягається через 30–60 хвилин після його застосування.

Також для зниження системної абсорбції та ризику розвитку системних побічних реакцій рекомендується притискати носослізну точку під час процедури і протягом 2–3 хвилин після неї (особливо у разі застосування дітям). Слід спостерігати за дітьми протягом принаймні 45 хвилин після процедури.

Після застосування препарату необхідно ретельно вимити руки. Батькам слід не допустити потрапляння препарату в рот дитини та вимити руки дитини після його застосування.

Діти.

Препарат не застосовувати дітям віком до 1 року та з особливою обережністю застосовувати дітям молодшого віку (до 3 років), дітям з синдромом Дауна, спастичним паралічем або пошкодження головного мозку.

Повідомлялось про підвищену чутливість до циклопентолату у немовлят, дітей молодшого віку (до 3 років), дітей з синдромом Дауна, спастичним паралічем або пошкодженням головного мозку. Внаслідок системної абсорбції циклопентолату у таких пацієнтів виявляється його токсичний вплив на центральну нервову систему, серцево-судинну та дихальну систему.

Симптоми.

Посилення проявів побічних реакцій. Системні побічні реакції також можуть виникати після місцевого застосування циклопентолату, особливо у дітей, та включають почервоніння та сухість шкіри і слизових оболонок, висипання (у дітей), затуманення зору, тахікардію, лихоманку, здуття живота у немовлят, судоми, галюцинації, збудження та порушення психічних реакцій (незв’язне мовлення, підвищена втомлюваність, порушення розпізнавання близько розташованих предметів та дезорієнтація у просторі, зміна емоційного стану) та порушення нервово-м’язової координації. Значне передозування може зумовити пригнічення центральної нервової системи, кому, серцево-судинну та дихальну недостатність, мозковий параліч, а також смерть. Симптоми з’являються через 20–30 хвилин після інстиляції циклопентолату та тривають до 12–24 годин.

Лікування.

При місцевому передозуванні слід промити очі теплою водою. У разі виникнення симптомів передозування слід припинити застосування препарату та проводити симптоматичну та підтримуючу терапію. У разі розвитку тяжких проявів показане внутрішньовенне введення специфічного антидоту – фізостигміну. Дорослим антидот вводити у дозі 2 мг, при відсутності ефекту протягом 20 хвилин введення повторюють у дозі 1–2 мг. Дітям антидот вводити у дозі 0,5 мг, при відсутності ефекту протягом 5 хвилин дозу повторити (максимальна доза не повинна перевищувати 2 мг).

Місцеві реакції (офтальмологічні порушення): підвищення внутрішньоочного тиску, швидкоминуче відчуття печіння, подразнення, гіперемія кон’юнктиви, фотофобія, затуманений зір, кон'юнктивіт, блефарокон’юнктивіт, точковий кератит, синехії, набряк, біль в очах, мідріаз, сльозотеча.

З боку центральної нервової системи та психіки: психотичні реакції та поведінкові порушення, у тому числі атаксія, некогерентність мовлення, тривожність, галюцинації, гіперактивність, судоми, дезорієнтація, прозопагнозія, сплутаність свідомості, ажитація; ретроградна амнезія, запаморочення, головний біль, сонливість. У дітей можуть спостерігатися атаксія, епілептичні напади, розлади мовлення, збудження, незв’язне мовлення, галюцинації, дезорієнтація у часі та просторі, порушення впізнавання навколишніх людей, амнезія, дизартрія, церебральні прояви або дисфункції, підвищена активність, тривожність, страх, центральний антихолінергічний синдром, сонливість, плаксивість.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, брадикардія, що змінюється тахікардією, артеріальна гіпотензія або гіпертензія, тахіаритмія, аритмія, вазодилатація, почервоніння обличчя та кінцівок, відчуття серцебиття (пальпітації).

З боку травного тракту: нудота, блювання, сухість у роті, зниження моторики травного тракту, здуття живота (у дітей раннього віку), розлади шлунка, непрохідність кишечнику, непереносимість їжі, некротичний ентероколіт, запор, слинотеча.

З боку імунної системи, шкіри та підшкірної клітковини: реакції гіперчутливості, у тому числі тяжкі анафілактичні реакції, дихальна недостатність; висипання, еритема, кропив’янка (у тому числі контактна), контактний дерматит, відчуття жару та сухості шкіри.

З боку сечовидільної системи: затримка сечовипускання, імперативні позиви до сечовипускання, утруднення сечовипускання.

Інші: лихоманка, порушення ходи, втомлюваність, зниження секреції слинних і потових залоз, глотки, бронхів та носових проходів.