ДОКСИЦИКЛІНУ Гідрохлорид капсули по 100мг №10

Капсули слід приймати планомірно, кожного ранку, під час сніданку або під час іншого прийому їжі з достатньою кількістю рідини. Застосування під час прийому їжі зменшує ризик появи відхилень у роботі травного тракту. Не рекомендується приймати капсули безпосередньо перед сном.

Дорослим та дітям віком від 12 років з масою тіла більше 45 кг. Звичайна доза препарату Доксицикліну гідрохлорид для дорослих для лікування гострих інфекцій становить 200 мг у перший день лікування (за 1 прийом або по 100 мг кожні 12 годин) та 100 мг на добу у наступні дні. При лікуванні тяжких інфекцій слід застосовувати препарат у дозі 200 мг на добу протягом усього періоду лікування.

Перевищення рекомендованої дози може призвести до збільшення частоти розвитку побічних реакцій. Терапію слід продовжувати протягом 24-48 годин після зникнення симптомів захворювання та гарячки.

При стрептококових інфекційних захворюваннях застосування препарату слід продовжувати протягом 10 днів для попередження розвитку ревматичної гарячки або гломерулонефриту.

Діти. Для дітей віком від 12 років з масою тіла до 45 кг рекомендована доза становить 4,4 мг/кг маси тіла (у перший день лікування рекомендовану дозу застосовувати за 1 або за 2 прийоми), у наступні дні доза становить 2,2 мг/кг маси тіла (за 1 або за 2 прийоми); при більш тяжких інфекційних захворюваннях може бути призначено до 4,4 мг/кг маси тіла.

Застосування препарату для лікування окремих інфекцій.

Хвороби, що передаються статевим шляхом: для лікування таких захворювань як неускладнені гонококові інфекції (виняток – аноректальні інфекції у чоловіків), неускладнені уретральні і ендоцервікальні інфекції та інфекції прямої кишки, спричинені Chlamydia trachomatis, негонококові уретрити, спричинені Ureaplasma urealyticum, рекомендована доза становить 100 мг двічі на добу протягом 7 днів.

Для лікування гострого епідидимоорхіту, спричиненого Chlamydia trachomatis або Neisseria gonorrhea, препарат слід застосовувати по 100 мг двічі на добу протягом 10 днів.

Для лікування первинного та вторинного сифілісу рекомендована доза препарату для пацієнтів без підтвердженої вагітності та з алергією на пеніциліни становить 200 мг перорально двічі на добу протягом 2 тижнів (як альтернатива терапії пеніцилінами).

Епідемічний зворотний тиф, кліщовий зворотний тиф: рекомендована доза препарату становить 100-200 мг одноразово залежно від ступеня тяжкості захворювання.

Тропічна малярія, резистентна до хлороквіну: рекомендована доза становить 200 мг на добу протягом щонайменше 7 днів у зв’язку з потенційним тяжким перебігом інфекційного захворювання.

Завжди, як додаткову терапію до препарату Доксицикліну гідрохлорид, слід застосовувати швидкодіючий шизонтицид (наприклад, хінін), доза якого є різною залежно від випадку, у зв’язку з потенційним тяжким перебігом інфекційного захворювання.

Акне: препарат призначати у дозі 50 мг на добу протягом 6-12 тижнів.

Профілактика малярії: рекомендована доза препарату для дорослих становить 100 мг на добу. Для дітей віком від 12 років рекомендована доза препарату становить від 2 мг/кг на добу до загальної дози, що становить 100 мг на добу. Профілактику можна розпочати за 1-2 дні до подорожі в регіон з малярією. Профілактичне застосування препарату слід продовжувати кожен день під час перебування у регіоні з малярією та протягом 4 тижнів після того, як було залишено регіон з малярією. Також слід враховувати чинні стандарти щодо лікування малярії.

Профілактика японської річкової гарячки: рекомендована доза препарату становить 200 мг одноразово.

Профілактика діареї мандрівника у дорослих: рекомендована доза препарату становить 200 мг у перший день подорожі (застосовується у вигляді єдиної дози 200 мг або по 100 мг кожні 12 годин) та по 100 мг на добу протягом наступних днів подорожі. Інформація щодо застосування препарату більше 21 дня з метою профілактики відсутня.

Профілактика лептоспірозу: рекомендована доза препарату становить 200 мг 1 раз на тиждень протягом усього часу перебування в регіоні з лептоспірозом та 200 мг у кінці подорожі. Інформація щодо застосування препарату більше 21 дня з метою профілактики відсутня.

Застосування препарату пацієнтам літнього віку: препарат можна застосовувати у звичайних дозах без спеціальних застережень. Немає необхідності у корекції дози при порушенні функцій нирок. Доксицикліну гідрохлорид може бути препаратом вибору для пацієнтів літнього віку, оскільки його застосування менш пов’язане з розвитком подразнення та виразками стравоходу.

Застосування препарату пацієнтам з порушеннями функцій печінки – див. розділ «Особливості застосування».

Застосування препарату пацієнтам з порушеннями функцій нирок – дослідження показали, що застосування препарату у рекомендованих дозах не призводить до акумуляції антибіотика у такої категорії пацієнтів (див. розділ «Особливості застосування»).

Препарат протипоказаний для застосування дітям віком до 12 років.

Як і інші тетрацикліни, Доксицикліну гідрохлорид формує стабільні кальцієві комплекси у будь-якій кістковоутворювальній тканині. Зниження рівня росту малої гомілкової кістки спостерігалося у недоношених дітей, які отримували тетрацикліни перорально у дозі 25 мг/кг кожні 6 годин. Ця побічна реакція є оборотною при відміні препарату.

Застосування тетрациклінів у період розвитку зубів (дітям віком до 12 років) може спричинити постійну зміну кольору зубів (жовтий-коричневий-сірий). Така побічна реакція виникає частіше під час тривалого застосування, але також може спостерігатися під час повторних коротких курсів лікування. Також були повідомлення про гіпоплазію емалі.

Гостре передозування антибіотиками виникає рідко. При передозуванні слід припинити застосування препарату, провести промивання шлунка, підтримуючу та симптоматичну терапію.

Діаліз не впливає на період напіввиведення препарату із сироватки крові, тому він неефективний при передозуванні.

У пацієнтів, які застосовували тетрацикліни, включаючи доксициклін, спостерігалися нижченаведені побічні реакції.

Класифікація частоти виникнення побічних реакцій CIOMS III (III робочої групи Ради міжнародних науково-медичних організацій): дуже часто — ≥ 1/10 (≥ 10 %); часто — від ≥ 1/100 до < 1/10 (≥ 1 % та < 10 %); нечасто — від ≥ 1/1000 до < 1/100 (≥ 0,1 % та < 1 %); рідко — від ≥ 1/10000 до < 1/1000 (≥ 0,01 % та < 0,1 %).

Інфекції та інвазії. Нечасто: вагінальна інфекція; рідко: інфекція, спричинена грибками роду Candida.

З боку системи крові та лімфатичної системи. Рідко: гемолітична анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, еозинофілія.

З боку імунної системи. Часто: анафілактична реакція (включаючи ангіоневротичний набряк, загострення системного червоного вовчака, перикардит, гіперчутливість, сироваткову хворобу, хворобу Шенлейна-Геноха, гіпотензію, диспное, тахікардію, периферичний набряк та кропив’янку); рідко: медикаментозні висипання із симптомами еозинофілії та системними симптомами (DRESS-синдром).

З боку ендокринної системи. Рідко: коричнево-чорне забарвлення мікропрепарату щитовидної залози.

Метаболічні та аліментарні розлади. Рідко: порфірія, зниження апетиту.

З боку нервової системи. Часто: головний біль; рідко: доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія (псевдопухлина головного мозку) (симптоми включали нечіткий зір, скотому та диплопію; повідомляли про необоротну втрату зору), випинання тім’ячка.

З боку органів слуху. Рідко: дзвін у вухах.

З боку судин. Рідко: припливи.

З боку шлунково-кишкового тракту. Часто: нудота/блювання; нечасто: диспепсія (печія/гастрит); рідко: панкреатит, псевдомембранозний коліт, коліт спричинений мікроорганізмом Clostridium difficile, виразка стравоходу, езофагіт, ентероколіт, запальні ураження (з моніліальним розростанням) в аногенітальній ділянці, дисфагія, біль у животі, діарея, глосит, стоматит.

Гепатобіліарні розлади. Рідко: печінкова недостатність, гепатит, гепатотоксичність, жовтяниця, відхилення від норми показників функції печінки.

З боку шкіри та підшкірної клітковини. Часто: реакція фоточутливості, висип, включаючи макулопапульозний та еритематозний; рідко: токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, фотооніхолізис.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини. Рідко: артралгія, міалгія.

З боку нирок та сечовидільної системи. Рідко: підвищення рівня сечовини крові.

Тетрацикліни можуть спричинити зміну кольору зубів та гіпоплазію зубної емалі, проте зазвичай лише при тривалому застосуванні.