ГЕКОТОН розчин для інфузій по 400 мл

ГЕК потрібно застосовувати у найнижчих ефективних дозах протягом найкоротшого періоду часу. Лікування повинно супроводжуватися моніторингом гемодинаміки і повинно бути припинено одразу після досягнення відповідних показників гемодинаміки.

Лікарський засіб вводять внутрішньовенно краплинно.

Через можливі анафілактоїдні реакції перші 10-20 мл препарату слід вводити повільно, зі швидкістю 20-30 крапель за хвилину, під контролем лікаря.

Рекомендації з дозування при заміщенні об’єму крові.

Слід враховувати ризик перевантаження системи кровообігу при занадто швидкому введенні і занадто великій дозі. У хворих, які не мають ризику кардіоваскулярних або пульмональних ускладнень, значення гематокриту 30 % є межею для введення колоїдних об’ємозамісних засобів.

Добова доза та швидкість інфузії залежать від об’єму крововтрати, підтримки або відновлення гемодинаміки і врахування ефекту гемодилюції.

В екстрених випадках максимальна швидкість інфузії препарату може становити 10 мл/кг/год (350-400 мл за 30 хвилин). Рекомендована швидкість – 5 мл/кг/год (350- 400 мл/год).

Максимальна добова доза (у виняткових випадках допускається перевищення) – 20 мл/кг/добу (1400-1600 мл на добу). Звичайно вливають 5-10 мл/кг/добу (400-800 мл на добу).

Тривалість і рівень терапевтичного застосування визначають за тривалістю і рівнем гіповолемії.

Діти.

Досвід застосування лікарського засобу дітям відсутній.

У разі передозування необхідно негайно припинити інфузію та зважити необхідність застосування діуретиків. Слід проводити симптоматичне лікування пацієнта та проводити моніторинг рівня електролітів.

Рідко при введенні Гекотону® можлива поява симптомів, характерних для застосування ГЕК.

З боку імунної системи: анафілактоїдні реакції різного ступеня тяжкості (шкірні реакції, раптовий приплив крові до обличчя, тахікардія, запаморочення, блювання, підвищення температури тіла), що можуть призводити до падіння артеріального тиску, астматоїдного стану (бронхоспазму). Тяжкі реакції непереносимості, що супроводжуються шоком, набряком легень, зупинкою серця та дихання, спостерігаються дуже рідко. Можливе збільшення підщелепної та навколовушної слинних залоз, поява грипоподібних симптомів, головного та м’язового болю. При виникненні реакцій непереносимості введення препарату слід негайно припинити і розпочати проведення екстрених заходів залежно від клінічних симптомів і ступеня тяжкості, призначити антигістамінні препарати, кортикостероїди. 

З боку шкіри і підшкірної клітковини: тривале щоденне застосування препарату в середніх і високих дозах може спричиняти свербіж шкіри, що погано піддається лікуванню і може тривати місяцями. Такий свербіж може розпочатися через кілька тижнів після закінчення лікування і продовжуватися місяцями. У цьому випадку рекомендується зниження максимальної добової дози до 200 мл.

Розлади з боку нирок та сечовидільної системи: інколи може виникати біль у поперековій ділянці (застосування препарату слід припинити, необхідно забезпечити введення великої кількості фізіологічних електролітних розчинів і частий контроль показників креатиніну сироватки крові); ураження нирок.

Лабораторні показники: при застосуванні препарату може підвищуватися рівень альфа-амілази крові, що може перешкоджати в діагностиці панкреатиту. Повертається до норми протягом 3-5 діб (діагностичні або терапевтичні заходи не проводяться). 

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: знижений гематокрит, більш низька концентрація білків плазми. Дилюція факторів коагуляції, подовження тривалості кровотечі та АПТЧ (активований парціальний тромбопластиновий час), більш низький рівень комплексу факторів зсідання крові FVIII/ фактора фон Віллебранда; при швидкому введенні або введенні значного об’єму препарату можливе різке зростання об’єму циркулюючої крові.

Судинні розлади: при введенні великих доз можлива поява симптомів підвищеної кровоточивості (ефект розрідження) та подовження часу згортання крові. Тому не слід перевищувати максимальні рекомендовані дози.

Загальні розлади і стан місця введення: застосування Гекотону® рідко може спричиняти симптоми, характерні для побічної дії ксилітолу: нудота, здуття живота, пронос, біль у животі.

Гекотон®, як і інші гіпертонічні та гіперосмолярні розчини, при тривалому введенні може спричиняти подразнення периферійних вен у місці введення.