ГРИППОСТАД С капсули тверді №10

Симптоми передозування лікарського засобу Гриппостад® С зумовлені дією його окремих компонентів.

Парацетамол.

У пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбітолом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм або іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярне вживання надмірних кількостей етанолу; глутатіонова кахексія (розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голод, кахексія); літній вік) застосування 5 г або більше парацетамолу у дорослих та 140 мг/кг у дітей одноразово може призвести до ураження печінки.

Симптоми передозування у перші 24 години: блідість, нудота, блювання, анорексія та абдомінальний біль. Ураження печінки може стати явним через 12 – 48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати до енцефалопатії, крововиливів, гіпоглікемії, коми та летального наслідку; одночасно спостерігається збільшення рівнів аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), лактатдегідрогенази та білірубіну в поєднанні зі збільшенням тромбопластинового часу, що може виникнути через 12 – 48 годин після застосування. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутися навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначалися також серцева аритмія та панкреатит.

При тривалому застосуванні препарату у великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі великих доз - з боку ЦНС можливе запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи - нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз). При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити у лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням або можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів. Слід розглянути лікування активованим вугіллям, якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята у межах 1 години. Концентрацію парацетамолу у плазмі крові слід вимірювати через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні концентрації є недостовірними). Лікування N-ацетилцистеїном може бути застосовано протягом 24 годин після прийому парацетамолу, але максимальний захисний ефект настає при його застосуванні протягом 8 годин після прийому. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. При необхідності пацієнту внутрішньовенно слід вводити N-ацетилцистеїн згідно з чинними рекомендаціями. При відсутності блювання можна застосовувати метіонін перорально як відповідну альтернативу у віддалених районах поза лікарнею.

Хлорфенаміну малеат.

Після передозування антихолінергічні компоненти зумовлюють симптоми, схожі на симптоми, спричинені атропіном: рум’янець, застиглі розширені зіниці, атаксія, тремор, гарячка, сухість у роті та запор. Потім можуть з’являтися ознаки інтоксикації центральної нервової системи, стан може варіювати від пригніченого до збудженого: неспокій та судоми, фотофобія, сухість шкіри та слизових оболонок, атонія кишковика. Фінальними симптомами є кома, дихальна недостатність та серцево-судинний колапс. Кофеїн.

Великі дози кофеїну (≥ 1 г) за короткий проміжок часу можуть спричинити симптоми інтоксикації: біль в епігастральній ділянці, блювання, діурез, прискорене дихання, серцево-судинні порушення (тахікардію, ураження міокарда чи серцеву аритмію), впливати на центральну нервову систему (безсоння, неспокій, нервове збудження, тривожність, запаморочення, дратівливість, стан афекту, тремор, судоми). Клінічно важливі симптоми передозування кофеїну пов’язані також із ураженням печінки парацетамолом. Специфічного антидоту немає, але підтримувальні заходи, такі як застосування антагоністів бета-адренорецепторів, можуть полегшити кардіотоксичний ефект. Необхідно промити шлунок, рекомендована оксигенотерапія, при судомах – діазепам. Симптоматична терапія.

Аскорбінова кислота.

Кислота аскорбінова добре переноситься. Вона є водорозчинним вітаміном, її надмірна кількість виводиться із сечею.

Симптоми. При тривалому застосуванні вітаміну С у великих дозах можливе пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що вимагає контролю за станом останньої. Передозування може призвести до змін ниркової екскреції аскорбінової та сечової кислот під час ацетилювання сечі з ризиком випадання в осад оксалатних конкрементів. Після застосування великих доз лікарського засобу можуть виникнути: біль у ділянці епігастрія, нудота, блювання, діарея, свербіж та шкірні висипи, підвищена збудливість. Існує ризик розвитку гемолізу та появи каменів у нирках. У випадку застосування одноразової дози ≥ 3 г можливий розвиток транзиторної осмотичної діареї та симптомів порушень з боку травної системи.

Лікування: промити шлунок, дати хворому лужний напій, активоване вугілля або інші абсорбенти.

Побічні реакції.

В даному розділі частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (> 1/10); часто (від > 1/100 до <1/10); нечасто (від > 1/1000 до <1/100); рідко (від > 1/10 000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10 000), невідомо (неможливо оцінити за наявними даними). Лабораторні показники.

Невідомо: застосування парацетамолу може впливати на рівень сечової кислоти, що оцінюється за допомогою фосфорновольфрамової кислоти, та рівень глюкози крові, що оцінюється за допомогою пероксидазної оксидази.

При застосуванні аскорбінової кислоти у рекомендованій дозі підвищення концентрації аскорбінової кислоти у сечі може заважати адекватному оцінюванню деяких клініко-хімічних показників (глюкоза, сечова кислота, креатинін, неорганічні фосфати, прихована кров у фекаліях). Тобто достовірність результатів досліджень за методами, що ґрунтуються на кольорових реакціях, може змінюватися.

Також хлорфенаміну малеат може зменшувати інтенсивність реакцій при проведенні шкірних алергопроб.

З боку серцево-судинної системи: невідомо: тахікардія, рефлекторна брадикардія, задишка, біль у серці, аритмія, артеріальна гіпертензія, серцебиття.

З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже рідко: анемія, сульфгемоглобінемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, панцитопенія, апластична анемія і у великих дозах легке утворення метгемоглобіну, тромбоцитопенічна пурпура, метгемоглобінопатія, синці та кровотечі.

З боку травної системи: часто: сухість у роті; дуже рідко: нудота, блювання, скарги з боку травної системи, дискомфорт і біль в епігастральній ділянці, гіперсалівація, зниження апетиту, печія, діарея.

З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.

З боку гепатобіліарної системи: рідко: порушення функції печінки, дуже рідко: підвищення активності печінкових ферментів, як правило без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект).

Дуже рідко: ураження печінки може статися після тривалого застосування більш високих доз або після передозування.

З боку імунної системи: дуже рідко: анафілаксія, реакції гіперчутливості, включаючи шкірний свербіж, висип на шкірі і слизових оболонках (зазвичай генералізований висип, еритематозний, кропив’янка). Для активної речовини парацетамолу були описані важкі реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, задишка, напади потовиділення, нудота, гіпотензія, що поширюється на недостатність кровообігу та анафілактичний шок). Невідомо: мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла) спостерігалися в окремих випадках в тимчасовому взаємозв'язку із застосуванням Гриппостад® C.

З боку нервової системи: дуже рідко: дискінезія; невідомо: головний біль, запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації, неспокій, седація, сонливість, безсоння, відчуття страху, розлади сну, сплутаність свідомості, в окремих випадках – кома, судоми, зміни поведінки.

З боку ниркової системи: дуже рідко: ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, утруднене сечовипускання. Після тривалого застосування більш високих доз можливе ураження нирок.

З боку дихальної системи: дуже рідко: респіраторна гіперчутливість, бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до аспірину та до інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто алергічні реакції шкіри (еритема, висипання), що можуть супроводжуватися підвищенням температури (гарячка, спричинена ліками) та пошкодження слизових, локальний медикаментозний дерматит. Повідомлялося про дуже рідкісні випадки серйозних шкірних реакцій.

З боку метаболізму: дуже рідко: підвищення апетиту.

З боку психіки: дуже рідко: психотичні реакції; невідомо: внутрішній неспокій, безсоння. З боку органів зору: дуже рідко: розвиток глаукоми (закритокутової глаукоми), порушення зору та акомодації, сухість очей, мідріаз.

При тривалому застосуванні у високих дозах можливі: пошкодження гломерулярного апарату нирок, утворення уратних та/або оксалатних конкрементів у нирках і сечовивідних шляхах, ниркова недостатність; пошкодження інсулярного апарату підшлункової залози (гіперглікемія, глюкозурія) та порушення синтезу глікогену аж до появи цукрового діабету; дистрофія міокарда; тромбоцитоз, тромбоутворення, гіпертромбінемія, еритроцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз, зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску); у хворих із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази - гемоліз еритроцитів; дисбактеріоз ротової порожнини; порушення обміну цинку, міді.

Одночасний прийом препарату в рекомендованих дозах з продуктами, що містять кофеїн, може посилити побічні ефекти, зумовлені кофеїном, такі як запаморочення, підвищена збудливість, безсоння, неспокій, тривожність, роздратованість, головний біль, порушення з боку шлунково-кишкового тракту і прискорене серцебиття.