ІТРУНГАР капсули по 100мг №4
Виробник | МАРКСАНС ФАРМА |
Ознака виробника | Імпортний |
Країна виробника | Індія |
Бренд | ІТРУНГАР |
Первинна упаковка | блістер |
Форма випуску | капсули |
Кількість в упаковці | 4 |
Діюча речовина | Ітраконазол |
Можна дорослим | Можна |
Можна дітям | Ні |
Можна вагітним | По призначенню лікаря |
Можна годуючим | По призначенню лікаря |
Можна алергікам | З обережністю |
Можна діабетикам | З обережністю |
Можна водіям | З обережністю |
Спосіб застосування | внутрішньо |
Взаємодія з їжею | Після прийому їжі |
Умови відпуску | За рецептом |
Температура зберігання | не вище 25 С |
Чутливість до світла | Ні |
Фармакотерапевтична група
Протигрибкові засоби для системного застосування. Похідні триазолу та тетразолу. Ітраконазол. Код АТХ J02А С02.
Показання
- Вульвовагінальний кандидоз;
- висівкоподібний лишай;
- дерматомікози, спричинені чутливими до ітраконазолу збудниками (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), наприклад дерматофітія стоп, паховий дерматомікоз, дерматофітія тулуба, дерматофітія кистей рук;
- орофарингеальний кандидоз;
- оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджами;
- гістоплазмоз;
- системні мікози (у випадках, коли протигрибкова терапія першої лінії не може бути застосована або в разі неефективності лікування іншими протигрибковими препаратами, що може бути зумовлено наявною патологією, нечутливістю патогена або токсичністю препарату):
- аспергільоз та кандидоз;
- криптококоз (у т.ч. криптококовий менінгіт): лікування імуноослаблених пацієнтів з криптококозом та усіх пацієнтів з криптококозом центральної нервової системи;
- підтримувальна терапія у пацієнтів зі СНІДом з метою запобігання рецидиву наявної грибкової інфекції.
Ітрунгар також призначають для профілактики грибкової інфекції у пацієнтів із тривалою нейтропенією у випадках, коли стандартна терапія є недостатньою.
Протипоказання
Лікарський засіб протипоказаний пацієнтам із гіперчутливістю до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.
Протипоказане одночасне застосування лікарського засобу і субстратів CYP3A4 (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» і «Особливості застосування»). Серед них:
Анальгетики; анестетики | ||
Алкалоїди ріжків (наприклад, дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін, метилергометрин) | ||
Антибактеріальні засоби для системного застосування; антимікобактеріальні засоби; антимікотичні засоби для системного застосування | ||
Ізавуконазол | ||
Антигельмінтні засоби; протипротозойні засоби | ||
Галофантрин | ||
Антигістамінні засоби для системного застосування | ||
Астемізол | Мізоластин | Терфенадин |
Антинеопластичні засоби | ||
Іринотекан | Венетоклакс (у пацієнтів з хронічною лімфатичною лейкемією під час фази початку та титрування дози венетоклаксу) | |
Антитромбоцитарні засоби | ||
Дабігатран | Тикагрелор | |
Противірусні засоби для системного застосування | ||
Омбітасвір/паритапревір/ритонавір (зі дасабувіром або без нього) | ||
Серцево-судинна система (засоби, що діють на ренін-ангіотензинову систему; антигіпертензивні засоби; бета-блокатори; блокатори кальцієвих каналів; кардіотерапія; діуретики) | ||
Аліскірен | Еплеренон | Хінідин |
Бепридил | Фінеренон | Ранолазин |
Дизопірамід | Івабрадин | Силденафіл (легенева гіпертензія) |
Дофетилід | Лерканідипін | |
Дронедарон | Нізольдипін | |
Шлунково-кишкові засоби, включаючи протидіарейні, кишкові протизапальні/протиінфекційні засоби; протиблювотні та протинудотні засоби; проносні засоби; засоби, що застосовуються у разі функціональних розладів з боку шлунково-кишкового тракту | ||
Цизаприд | Домперидон | Налоксегол |
Лікарські засоби, які регулюють рівень ліпідів | ||
Ловастатин | Ломітапід | Симвастатин |
Психоаналептики; психолептики (наприклад, антипсихотичні засоби, анксіолітичні засоби та снодійні) | ||
Луразидон | Пімозид | Сертиндол |
Мідазолам (пероральний) | Кветіапін | Триазолам |
Лікарські засоби, які впливають на сечовидільну систему | ||
Аванафіл | Дарифенацин | Соліфенацин (у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю або печінковою недостатністю середнього та тяжкого ступеня) |
Дапоксетин | Фезотеродин (у пацієнтів із нирковою або печінковою недостатністю середнього або тяжкого ступеня) | Варденафіл (у пацієнтів віком від 75 років) |
Інші лікарські засоби та речовини | ||
Колхіцин (у пацієнтів із порушенням функції нирок або печінки) | Еліглюстат (у пацієнтів, які є повільними метаболізаторами CYP2D6 (ПM), середніми метаболізаторами (СM) CYP2D6 або швидкими метаболізаторами (ШM), які приймають сильний чи помірний інгібітор CYP2D6) |
Протипоказане застосування препарату пацієнтам зі шлуночковою дисфункцією, такою як застійна серцева недостатність, або застійною серцевою недостатністю в анамнезі, за винятком лікування інфекцій, що загрожують життю або інших серйозних інфекцій (див. розділ «Особливості застосування»).
Не слід застосовувати препарат у період вагітності, за винятком лікування станів, що загрожують життю матері (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Жінкам репродуктивного віку слід застосовувати надійні засоби контрацепції під час усього курсу лікування ітраконазолом, а також до кінця менструального циклу після закінчення лікування.
Спосіб застосування та дози
Капсули Ітрунгар застосовувати перорально відразу після їди для забезпечення максимальної абсорбції препарату. Капсули слід ковтати цілими.
Таблиця 3
Схеми лікування дорослих для кожного показання:
Показання для застосування | Доза | Тривалість | Примітки |
| 200 мг 2 рази на добу
| 1 день |
|
| 200 мг 1 раз на добу | 7 днів |
|
| 100 мг 1 раз на добу | 15 днів |
|
200 мг 1 раз на добу | 7 днів |
| |
| 100 мг 1 раз на добу | 30 днів |
|
| 100 мг 1 раз на добу | 15 днів | Слід збільшити дозу до 200 мг 1 раз на добу впродовж 15 днів пацієнтам із нейтропенією або СНІДом через порушення абсорбції препарату в цих пацієнтів. |
| 200 мг 1 раз на добу
| 3 місяці
|
|
Оптимальні клінічні та мікологічні ефекти досягаються через 1–4 тижні після закінчення лікування інфекцій шкіри, вульвовагінальних та орофарингеальних кандидозів та через 6–9 місяців після завершення лікування інфекції нігтьових пластинок. Це пов’язано з тим, що виведення ітраконазолу з тканин шкіри, нігтів і слизових оболонок відбувається повільніше, ніж із плазми крові. |
Тривалість лікування системних грибкових уражень потрібно коригувати залежно від мікологічної та клінічної відповіді на терапію.
Таблиця 4
Системні мікози | ||
Показання для застосування | Дозування1 | Примітки |
Аспергільоз | 200 мг 1 раз на добу | Збільшення дози до 200 мг 2 рази на добу у разі інвазивного або дисемінованого захворювання |
Кандидоз | 100–200 мг 1 раз на добу | Збільшення дози до 200 мг 2 рази на добу у разі інвазивного або дисемінованого захворювання |
Криптококоз (без ознак менінгіту) | 200 мг 1 раз на добу |
|
Криптококовий менінгіт | 200 мг 2 рази на добу | Підтримувальна терапія (див. розділ «Особливості застосування»). |
Гістоплазмоз | від 200 мг 1 раз на добу до 200 мг 2 рази на добу |
|
Підтримувальне лікування пацієнтів із СНІДом | 200 мг 1 раз на добу | Див. примітку щодо порушення абсорбції нижче. |
Профілактика у пацієнтів з нейтропенією | 200 мг 1 раз на добу | Див. примітку щодо порушення абсорбції нижче. |
1 Тривалість лікування слід коригувати залежно від клінічної відповіді. Порушення абсорбції у пацієнтів зі СНІДом та з нейтропенією може призвести до низької концентрації ітраконазолу в крові та зниження ефективності. У таких випадках рекомендується моніторинг рівня ітраконазолу в крові та за необхідності збільшення дози до 200 мг 2 рази на добу. |
Пацієнти літнього віку.
Застосування препарату пацієнтам літнього віку не рекомендується (див. розділ «Особливості застосування»).
Пацієнти з порушеннями функцій нирок.
Клінічні дані застосування пероральних форм ітраконазолу пацієнтам з порушеннями функцій нирок обмежені. Біодоступність препарату при пероральному застосуванні може бути знижена у пацієнтів з нирковою недостатністю. Слід бути обережними при застосуванні цього лікарського засобу таким пацієнтам та розглянути питання про коригування дози.
Пацієнти з порушеннями функцій печінки.
Клінічні дані застосування пероральних форм ітраконазолу пацієнтам з порушеннями функцій печінки обмежені. Слід бути обережними при застосуванні цього лікарського засобу таким пацієнтам (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»).
Діти
Безпека й ефективність ітраконазолу для дітей та підлітків (віком до 18 років) не встановлені. Застосування лікарського засобу дітям не рекомендується.
Передозування
Загалом побічні реакції, про які повідомляли у разі передозування, мали схожий профіль з побічними реакціями, що виникали при прийомі ітраконазолу (див. розділ «Побічні реакції»). У разі передозування слід вжити підтримувальних заходів. Ітраконазол не можна вивести шляхом гемодіалізу. Специфічного антидоту немає. За останніми рекомендаціями щодо лікування передозування рекомендується звернутися до токсикологічного центру.
ВІДГУКИ ІТРУНГАР капсули по 100мг №4
Відгуків ще немає