КСАРЕЛТО таблетки по 2,5мг №56
| Виробник | БАЙЄР АГ |
| Ознака виробника | Імпортний |
| Країна виробника | Німеччина |
| Бренд | КСАРЕЛТО |
| Первинна упаковка | блістер |
| Форма випуску | таблетки |
| Кількість в упаковці | 56 |
| Діюча речовина | Ривароксабан |
| Можна дорослим | Можна |
| Можна дітям | Ні |
| Можна вагітним | Ні |
| Можна годуючим | Ні |
| Можна алергікам | Можна |
| Можна діабетикам | Можна |
| Можна водіям | Ні |
| Спосіб застосування | внутрішньо |
| Взаємодія з їжею | Не має значення |
| Умови відпуску | За рецептом |
| Температура зберігання | не вище 30 С |
| Чутливість до світла | Ні |
Фармакотерапевтична група
Антитромботичні засоби. Прямі інгібітори фактора Ха. Ривароксабан. Код АТХ B01A F01.
Спосіб застосування та дози
Дозування
Рекомендована доза 2,5 мг 2 рази на день.
- Гострий коронарний синдром
Пацієнти, які приймають лікарський засіб Ксарелто® 2,5 мг 2 рази на добу, також повинні приймати АСК у добовій дозі 75–100 мг чи АСК у добовій дозі 75–100 мг разом із клопідогрелем у добовій дозі 75 мг або зі стандартною добовою дозою тиклопідину.
Необхідно регулярно проводити оцінку лікування у кожного окремого пацієнта, враховуючи співвідношення ризиків розвитку ішемічних порушень і кровотеч. Зважаючи на обмежений досвід застосування препарату протягом періоду до 24 місяців, рішення про тривалість лікування понад 12 місяців приймається в індивідуальному порядку (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Застосування лікарського засобу Ксарелто® слід розпочинати одразу після стабілізації стану, пов’язаного з ГКС (включаючи реваскуляризаційні процедури). Лікування препаратом Ксарелто® слід розпочинати не раніше ніж через 24 години після госпіталізації, тоді як терапію парентеральними антикоагулянтами зазвичай припиняють.
- Ішемічна хвороба серця / захворювання периферичних артерій
Пацієнти, які приймають лікарський засіб Ксарелто® 2,5 мг 2 рази на добу, також повинні приймати АСК у добовій дозі 75–100 мг.
У пацієнтів після успішної процедури реваскуляризації нижньої кінцівки (хірургічної або ендоваскулярної, включаючи гібридні процедури) з приводу симптомного ЗПА лікування не слід розпочинати до досягнення гемостазу (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Тривалість лікування слід визначати для кожного окремого пацієнта на основі регулярної оцінки стану, беручи до уваги співвідношення ризиків розвитку ішемічних порушень і кровотеч.
- ГКС, ІХС/ЗПА
Одночасне застосування з антиагрегантною терапією
У пацієнтів із гострим тромботичним явищем або після судинної процедури при необхідності проведення подвійної антиагрегантної терапії продовження застосування лікарського засобу Ксарелто® 2,5 мг 2 рази на добу слід оцінювати з урахуванням характеру явища чи процедури та режиму антиагрегантної терапії.
Ефективність та безпека застосування лікарського засобу Ксарелто® 2,5 мг 2 рази на добу у комбінації з подвійною антиагрегантною терапією вивчалися у пацієнтів:
- з нещодавно перенесеним ГКС — у комбінації з АСК та клопідогрелем/тиклопідином (див. розділ «Показання»);
- після нещодавно перенесеної процедури реваскуляризації нижньої кінцівки з приводу симптомного ЗПА — у комбінації з АСК та, якщо було доцільно, короткостроковим застосуванням клопідогрелю (див. розділ «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).
Пропуск прийому таблетки
У разі пропуску прийому таблетки пацієнту слід прийняти наступну дозу лікарського засобу Ксарелто® відповідно до звичайного графіку прийому. Не слід приймати подвійну дозу з метою компенсації пропущеної дози.
Перехід з антагоністів вітаміну К (АВК) на Ксарелто®
При переході пацієнтів з АВК на Ксарелто® після прийому лікарського засобу Ксарелто® значення МНВ можуть бути хибно підвищені. МНВ не є валідованим методом оцінки антикоагулянтної активності лікарського засобу Ксарелто®, тому не слід його використовувати (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Перехід з лікарського засобу Ксарелто® на антагоністи вітаміну К (АВК)
Існує ризик недостатнього рівня антикоагуляції при переході з лікарського засобу Ксарелто® на АВК. Як і під час будь-якого переходу на альтернативний антикоагулянт, у цьому випадку потрібно забезпечити безперервну адекватну антикоагуляцію. Слід враховувати, що на тлі застосування лікарського засобу Ксарелто® можливе підвищення значення МНВ.
У разі переходу із лікарського засобу Ксарелто® на антагоніст вітаміну К АВК слід приймати одночасно з препаратом Ксарелто®, поки показник МНВ не буде становити ≥ 2,0. Упродовж перших двох днів періоду переходу можна застосовувати стандартне дозування АВК. Далі дозування АВК коригується залежно від значення МНВ. Поки пацієнт одночасно застосовує Ксарелто® й АВК, МНВ слід визначати не раніше ніж через 24 години після прийому останньої дози лікарського засобу Ксарелто®, але перед прийомом наступної лікарського засобу Ксарелто®. Після припинення застосування лікарського засобу Ксарелто® МНВ можна достовірно визначати щонайменше через 24 години після прийому останньої дози лікарського засобу Ксарелто® (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Фармакологічні властивості»).
Перехід з парентеральних антикоагулянтів на Ксарелто®
Пацієнти, які отримували парентеральні антикоагулянти, припиняють застосування антикоагулянту та починають прийом лікарського засобу Ксарелто® за 0–2 години до наступного планового введення парентерального препарату (наприклад низькомолекулярного гепарину) або одразу після припинення застосування препарату для тривалого парентерального введення (наприклад нефракціонованого гепарину для внутрішньовенного введення).
Перехід з лікарського засобу Ксарелто® на парентеральні антикоагулянти
Першу дозу парентерального антикоагулянту ввести тоді, коли потрібно було застосовувати наступну дозу лікарського засобу Ксарелто®.
Застосування особливим категоріям пацієнтів
Пацієнти з порушенням функції нирок
Наявні обмежені клінічні дані стосовно пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня з кліренсом креатиніну 15–29 мл/хв вказують на значне підвищення концентрації ривароксабану у плазмі крові цих пацієнтів. Зважаючи на це, при лікуванні таких пацієнтів Ксарелто® слід застосовувати з обережністю.
Застосування препарату не рекомендується пацієнтам із кліренсом креатиніну менше 15 мл/хв (див. розділи «Особливості застосування» і «Фармакокінетика»).
При призначенні хворим з нирковою недостатністю легкого (кліренс креатиніну 50–80 мл/хв) або середнього (кліренс креатиніну 30–49 мл/хв) ступеня тяжкості корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика»).
Пацієнти з порушенням функції печінки
Лікарський засіб Ксарелто® протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки, що асоціюються з коагулопатією та клінічно значущим ризиком кровотечі, у тому числі хворим на цироз печінки класу В та С за класифікацією Чайлда — П’ю (див. розділи «Протипоказання», «Фармакокінетика»).
Пацієнти літнього віку
Корекція дози не потрібна (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).
Ризик розвитку кровотеч збільшується з віком (див. розділ «Особливості застосування»).
Маса тіла
Корекція дози не потрібна (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).
Стать
Корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика»).
Спосіб застосування
Для перорального застосування.
Лікарський засіб Ксарелто® можна приймати незалежно від вживання їжі (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Фармакокінетика»).
Подрібнення таблетки
Для пацієнтів, яким складно ковтати цілі таблетки, таблетку лікарського засобу Ксарелто® можна подрібнити та змішати з водою або яблучним пюре безпосередньо перед пероральним застосуванням.
Подрібнені таблетки можна вводити через шлунковий зонд (див. розділ «Фармакокінетика» та «Особливі заходи безпеки»).
Діти.
Ефективність та безпеку застосування лікарського засобу Ксарелто®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 2,5 мг дітям не вивчали. Дані з цього приводу відсутні. Тому не рекомендується застосовувати Ксарелто®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 2,5 мг дітям.
Передозування
Зафіксовані поодинокі випадки передозування до 1960 мг. У разі передозування пацієнта слід ретельно оглянути щодо таких ускладнень, як кровотеча, або інших побічних реакцій (див. «Лікування кровотеч» нижче). Внаслідок обмеженої абсорбції при введенні препарату у дозах, що значно перевищують терапевтичні (50 мг або вище), очікується ефект насичення без подальшого зростання середнього рівня у плазмі крові.
Наявний специфічний нейтралізуючий засіб (андексанет альфа), який протидіє фармакологічним ефектам ривароксабану (див. коротку характеристику препарату андексанет альфа). При передозуванні для зменшення всмоктування ривароксабану можна застосовувати активоване вугілля.
Лікування кровотеч
При виникненні у пацієнта, який отримує ривароксабан, ускладнень у вигляді кровотечі слід відкласти прийом наступної дози ривароксабану або припинити лікування залежно від ситуації. Період напіввиведення ривароксабану становить приблизно 5–13 годин (див. розділ «Фармакокінетика»). Лікування слід призначати індивідуально, залежно від інтенсивності та локалізації кровотечі. У разі потреби можна провести належне симптоматичне лікування, наприклад механічну компресію при інтенсивній кровотечі з носа, хірургічний гемостаз з процедурами контролю кровотечі, відновлення водно-електролітного балансу й гемодинамічну підтримку, переливання препаратів крові (еритроцитарної маси чи свіжозамороженої плазми залежно від асоційованої анемії або коагулопатії) чи тромбоцитів.
Якщо після застосування зазначених вище заходів кровотеча не припинилась, слід розглянути можливість застосування специфічного нейтралізуючого засобу (андексанету альфа), інгібітора фактора Xa, який протидіє фармакологічним ефектам ривароксабану, або спеціальних прокоагулянтних препаратів, таких як концентрат протромбінового комплексу (РСС), концентрат активованого протромбінового комплексу (АРСС) або рекомбінантний фактор VIIa (rf VIIa).
Проте клінічний досвід застосування цих лікарських засобів при передозуванні ривароксабану обмежений. Рекомендації також базуються на обмежених доклінічних даних. Рішення про корекцію дози рекомбінантного фактора VIIa та титрування приймають з огляду на ступінь контролю над кровотечею. У разі масивних кровотеч слід розглянути питання про консультацію гематолога залежно від ситуації (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Протаміну сульфат і вітамін К не повинні впливати на антикоагулянтну активність ривароксабану. Наявний обмежений досвід застосування транексамової кислоти та відсутній досвід застосування амінокапронової кислоти і апротиніну пацієнтам, які отримують ривароксабан. Наукового обґрунтування доцільності або досвіду застосування системного гемостатичного препарату десмопресину для усунення симптомів передозування ривароксабану немає. З огляду на високе зв’язування з білками плазми крові очікується, що ривароксабан не виводитиметься з організму шляхом діалізу.
Побічні ефекти
Узагальнений профіль безпеки
Безпеку ривароксабану вивчали в 13 ключових дослідженнях ІІІ фази (див. таблицю 7).
Загалом 69608 дорослих пацієнтів у дев’ятнадцяти дослідженнях фази III та 488 педіатричних пацієнтів у двох дослідженнях фази II і двох дослідженнях фази III зазнали впливу ривароксабану.
Таблиця 7. Кількість пацієнтів, загальна добова доза та максимальна тривалість лікування дорослих та педіатричних пацієнтів протягом досліджень ІІІ фази
Показання | Кількість пацієнтів* | Загальна добова доза | Максимальна тривалість лікування |
Профілактика венозної тромбоемболії (ВТЕ) у дорослих пацієнтів, яким проводять оперативні втручання з ендопротезування кульшового чи колінного суглобів | 6097 | 10 мг | 39 днів |
Профілактика ВТЕ у соматичних хворих | 3997 | 10 мг | 39 днів |
Лікування тромбозу глибоких вен (ТГВ), тромбоемболії легеневої артерії (TЕЛА) та профілактика рецидиву | 6790 | 1–21 день: 30 мг 22 день і далі: 20 мг Після щонайменше 6 місяців: 10 мг або 20 мг | 21 місяць |
Лікування ВТЕ та профілактика рецидивів ВТЕ у новонароджених та дітей (віком до 18 років) після початку стандартної антикоагулянтної терапії | 329 | Доза, скоригована за вагою тіла, для досягнення такої ж експозиції, як і у дорослих, які отримували 20 мг ривароксабану один раз на день для лікування ТГВ | 12 місяців |
Профілактика інсульту та системної емболії у дорослих пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь | 7750 | 20 мг | 41 місяць |
Профілактика атеротромботичних явищ у пацієнтів після перенесеного ГКС | 10225 | 5 мг або 10 мг відповідно, одночасно з АСК або з АСК та клопідогрелем чи тиклопідином | 31 місяць |
Профілактика атеротромботичних явищ у пацієнтів з ІХС/ЗПА | 18244 | 5 мг одночасно з АСК або 10 мг | 47 місяців |
3256** | 5 мг одночасно з АСК | 42 місяці |
*Пацієнти, які отримали принаймні одну дозу ривароксабану.
**З дослідження VOYAGER PAD.
Найчастіше у пацієнтів, які отримували ривароксабан, відзначали такі побічні реакції, як кровотечі (див. розділ «Особливості застосування» та наведений нижче підрозділ «Опис окремих побічних реакцій») (див. таблицю 8). Найчастішими були повідомлення про носові кровотечі (4,5 %) та кровотечі шлунково-кишкового тракту (3,8 %).
Таблиця 8. Частота розвитку кровотеч* та анемії у пацієнтів, які отримували ривароксабан протягом завершених досліджень ІІІ фази за участю дорослих та педіатричних пацієнтів
Показання | Будь-яка кровотеча | Анемія |
Профілактика венозної тромбоемболії (ВТЕ) у дорослих пацієнтів, яким проводять оперативні втручання з ендопротезування кульшового чи колінного суглобів | 6,8 % пацієнтів | 5,9 % пацієнтів |
Профілактика венозної тромбоемболії у соматичних пацієнтів | 12,6 % пацієнтів | 2,1 % пацієнтів |
Лікування ТГВ, TЕЛА та профілактика рецидиву | 23 % пацієнтів | 1,6 % пацієнтів |
Лікування ВТЕ та профілактика рецидивів ВТЕ у новонароджених та дітей (віком до 18 років) після початку стандартної антикоагулянтної терапії | 39,5 % пацієнтів | 4,6 % пацієнтів |
Профілактика інсульту та системної емболії у дорослих пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь | 28 на 100 пацієнто-років | 2,5 на 100 пацієнто-років |
Профілактика атеротромботичних явищ у пацієнтів після перенесеного ГКС | 22 на 100 пацієнто-років | 1,4 на 100 пацієнто-років |
Профілактика атеротромботичних явищ у пацієнтів з ІХС/ЗПА | 6,7 на 100 пацієнто-років | 0,15 на 100 пацієнто-років** |
8,38 на 100 пацієнто-років# | 0,74 на 100 пацієнто-років***# |
* Для всіх досліджень ривароксабану всі явища кровотеч зібрані, повідомлені та розглянуті.
** У дослідженні COMPASS частота анемії була низькою при використанні вибіркового підходу до збору інформації про побічні явища.
***Був застосований вибірковий підхід до збору небажаних явищ.
#З дослідження VOYAGER PAD.
Нижче у таблиці 9 наведено побічні реакції, що виникали при застосуванні лікарського засобу Ксарелто® у дорослих та педіатричних пацієнтів. Побічні реакції розподілені за класами систем органів (MedDRA) та частотою. Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часті (≥ 1/10); часті (≥ 1/100 — <1/10); нечасті (≥ 1/1000 — <1/100); поодинокі (≥ 1/10000 — < 1/1000); рідкісні (< 1/10000); частота невідома (не може бути встановлена, за наявними даними).
Таблиця 9. Усі побічні реакції, що відмічалися у дорослих пацієнтів, які брали участь у дослідженнях ІІІ фази, або у післяреєстраційний період* та у педіатричних пацієнтів у двох дослідженнях фази II та двох дослідженнях фази III
Часті | Нечасті | Поодинокі | Рідкісні | Частота невідома |
Порушення з боку кровоносної та лімфатичної систем | ||||
Анемія (включаючи відповідні лабораторні параметри) | Тромбоцитоз (включаючи збільшення кількості тромбоцитів)A, тромбоцитопенія | |||
Порушення з боку імунної системи | ||||
Алергічна реакція, алергічний дерматит, ангіоневротичний та алергічний набряк | Анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок | |||
Розлади з боку нервової системи | ||||
Запаморочення, головний біль | Мозкові та внутрішньочерепні крововиливи, синкопальний стан | |||
Порушення з боку органів зору | ||||
Очний крововилив (включаючи крововилив у кон’юнктиву) |
|
|
|
|
Серцеві порушення | ||||
Тахікардія | ||||
Судинні порушення | ||||
Артеріальна гіпотензія, гематома | ||||
Респіраторні розлади, патологія органів середостіння та грудної клітки | ||||
Носова кровотеча, кровохаркання | ||||
Розлади з боку шлунково-кишкового тракту | ||||
Кровотечі з ясен, шлунково-кишкові кровотечі (включаючи ректальну кровотечу), біль у шлунково-кишковому тракті та в ділянці живота, диспепсія, нудота, запорA, діарея, блюванняA | Сухість у роті | |||
Гепатобіліарні порушення | ||||
Підвищення рівня трансаміназ | Печінкова недостатність, підвищення рівня білірубіну, підвищення активності лужної фосфатази кровіA, підвищення активності гамма-глутамілтрансферази (ГГТ)A | Жовтяниця, підвищення рівня кон’юго-ваного білірубіну (з одночасним підвищенням активності АЛТ або без), холестаз, гепатит (включаючи гепато-целюлярне ураження) | ||
Розлади з боку шкіри і підшкірної тканини | ||||
Свербіж (включаючи нечасті випадки генералізованого свербежу), висипання, екхімоз, шкірний та підшкірний крововиливи | Кропив’янка |
| Синдром Стівенса —Джонсона / токсичний епідермальний некроліз, DRESS-синдром | |
Порушення з боку опорно-рухового апарату, сполучної і кісткової тканини | ||||
Біль у кінцівкахA | Гемартроз | Крововиливи у м’язи |
| Компартмент-синдром внаслідок кровотечі |
Розлади з боку нирок і сечовивідних шляхів | ||||
Урогенітальні кровотечі (включаючи гематурію і менорагіюB), порушення функції нирок (включаючи підвищення рівня креатиніну в крові, підвищення рівня сечовини в крові) |
|
|
| Ниркова недостатність / гостра ниркова недостатність внаслідок кровотечі, що спричинила гіпоперфузію |
Системні порушення | ||||
ГарячкаA, периферичний набряк, загальне погіршення самопочуття та зниження активності (включаючи втомлюваність та астенію) | Погане самопочуття (включаючи нездужання) | Локалізований набрякA | ||
Результати аналізів | ||||
| Підвищення рівня лактатдегідрогенази (ЛДГ)A, підвищення рівня ліпазиA, підвищення рівня амілазиA |
|
|
|
Травми, отруєння, процедурні ускладнення | ||||
Постпроцедурна кровотеча (включаючи післяопераційну анемію та кровотечу з ран), синці, секреція з раниA |
| Судинна псевдо-аневризмаС |
|
|
A Спостерігалися під час профілактики ВТЕ у дорослих пацієнтів, яким проводилося планове оперативне втручання з ендопротезування кульшового або колінного суглобів.
B Спостерігалися під час лікування ТГВ, ТЕЛА та профілактики рецидивів дуже часто у жінок віком < 55 років.
С Визначалися як нечасті при проведенні профілактики атеротромботичних явищ у пацієнтів, які перенесли ГКС (після ЧКВ).
* Було застосовано заздалегідь визначений вибірковий підхід до збору інформації про побічні реакції в окремих дослідженнях фази III. Частота побічних реакцій не збільшилась і не було ідентифіковано нових побічних реакцій після аналізу цих досліджень.
Опис окремих побічних реакцій
З огляду на фармакологічний механізм дії ривароксабану, застосування лікарського засобу Ксарелто® може асоціюватися з підвищеним ризиком виникнення внутрішньої або відкритої кровотечі в будь-яких тканинах та органах, що може призводити до постгеморагічної анемії. Симптоми та ступінь тяжкості (включаючи летальні наслідки) залежать від локалізації та вираженості кровотечі та/або анемії (див. розділ «Передозування. Лікування кровотеч»). У ході клінічних досліджень кровотечі зі слизових оболонок (наприклад носові кровотечі, кровотечі з ясен, шлунково-кишкові кровотечі, кровотечі з органів сечостатевої системи, включаючи аномальну вагінальну кровотечу або посилення менструальної кровотечі) та анемія зустрічалися частіше при довготривалому лікуванні ривароксабаном, ніж при лікуванні антагоністами вітаміну К. Зважаючи на це, окрім належного клінічного нагляду, у відповідних випадках доцільно проводити лабораторний контроль показників гемоглобіну/гематокриту з метою виявлення прихованих кровотеч і визначення клінічної значущості явних кровотеч. Ризик виникнення кровотечі може бути вищим у певних груп пацієнтів, наприклад у пацієнтів з неконтрольованою тяжкою артеріальною гіпертензією і/або у пацієнтів, які одночасно приймають препарат, який впливає на гемостаз (див. розділ «Особливості застосування. Ризик розвитку кровотеч»). Можливе збільшення інтенсивності та/або тривалості менструальних кровотеч. Проявами геморагічних ускладнень можуть бути слабкість, блідість, запаморочення, головний біль або набряк нез’ясованої етіології, диспное, шок невідомої етіології. У деяких випадках, як наслідок анемії, спостерігалися такі симптоми ішемії серця, як біль у грудях або стенокардія.
При застосуванні лікарського засобу Ксарелто® повідомлялося про вторинні ускладнення, відомі як наслідок тяжкої кровотечі, такі як компартмент-синдром і ниркова недостатність внаслідок гіпоперфузії. Тому під час оцінки стану пацієнта, якому призначають антикоагулянти, слід зважувати ризик виникнення кровотечі.
ВІДГУКИ КСАРЕЛТО таблетки по 2,5мг №56
Відгуків ще немає