ЛЕВОКСИМЕД таблетки по 500мг №7

Препарат призначений для перорального застосування. Таблетки слід ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Приймати препарат можна незалежно від вживання їжі.

Препарат слід застосовувати щонайменше за 2 години до або після застосування солей заліза, солей цинку, антацидів, що містять магній або алюміній, диданозину (лише для форм, які містять алюміній або магній у буферних засобах) та сукральфату.

Препарат можна застосовувати для завершення курсу терапії пацієнтам, які продемонстрували поліпшення в ході первинного лікування левофлоксацином, розчином для інфузій, використовуючи при цьому такі ж дозування.

Доза залежить від типу, тяжкості інфекції та чутливості ймовірного збудника.

Рекомендоване дозування.

Таблиця 2

Пацієнти з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну – понад 50 мл/хв)

Таблиця 3

Пацієнти з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну – менше 50 мл/хв)

1 Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Таким пацієнтам корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується в печінці та виводиться переважно нирками.

Пацієнти літнього віку

Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в корекції дози таким пацієнтам.

Діти.

Препарат протипоказаний дітям (віком до 18 років).

Симптоми: порушення з боку центральної нервової системи (сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та судомні напади, галюцинації та тремор); порушення з боку травної системи (нудота та ерозія слизових оболонок); можливе подовження QT-інтервалу.

Лікування: симптоматична терапія. Слід здійснювати моніторинг ЕКГ, оскільки можлива пролонгація інтервалу QT. Для захисту слизової шлунка застосовують антацидні засоби. Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення левофлоксацину з організму. Специфічного антидоту немає.

Частота побічних реаакцій визначалася за допомогою таких критеріїв: дуже часто (> 1/10), часто (від > 1/100 до < 1/10), нечасто (від > 1/1000 до < 1/100), рідко (від > 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (> 1/10000), невідомо (не можна визначити за наявними даними).

Інфекції та інвазії:

нечасто – грибкові інфекції (включаючи гриби роду Candida), проліферація інших резистентних мікроорганізмів.

З боку системи крові та лімфатичної системи:

нечасто – лейкопенія, еозинофілія; рідко – нейтропенія, тромбоцитопенія; невідомо – агранулоцитоз, гемолітична анемія, панцитопенія.

З боку імунної системи:

рідко – реакції гіперчутливості, у тому числі ангіоневротичний набряк; невідомо – анафілактичний/анафілактоїдний шок.

З боку метаболізму та харчування:

нечасто – анорексія; рідко – гіпоглікемія (в основному у пацієнтів, хворих на цукровий діабет); невідомо – гіперглікемія, гіпоглікемічна кома.

З боку психіки:

часто – безсоння; нечасто – тривожність, сплутаність свідомості, нервовість; рідко – психотичні реакції (включаючи галюцинації, параною), депресія, ажитація, незвичайні сновидіння, нічні жахи; невідомо – психотичні реакції із самодеструктивною поведінкою (включаючи суїцидальну спрямованість мислення або дій).

З боку нервової системи:

часто – головний біль, запаморочення; нечасто – сонливість, тремор, дисгевзія; рідко – судоми, парестезія; невідомо – периферична сенсорна або сенсомоторна нейропатія, паросмія (включаючи аносмію), дискінезія, екстрапірамідні розлади, агевзія, синкопе, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія.

З боку органів зору:

рідко – зорові порушення, такі як затуманення зору; невідомо – тимчасова втрата зору, увеїт.

З боку органів слуху та рівноваги:

нечасто – вертиго; рідко – шум у вухах; невідомо – порушення слуху, втрата слуху.

З боку серця:

рідко – тахікардія, відчуття серцебиття; невідомо – шлуночкова тахікардія (що може призводити до зупинки серця), шлуночкова аритмія типу torsade de pointes (переважно у пацієнтів із факторами ризику подовження інтервалу QT), подовження інтервалу QT на електрокардіограмі.

З боку судин:

рідко – артеріальна гіпотензія.

З боку дихальної системи:

нечасто – диспное; невідомо – бронхоспазм, алергічний пневмоніт.

З боку травного тракту:

часто – діарея, блювання, нудота; нечасто – абдомінальний біль, диспепсія, метеоризм, запор; невідомо – геморагічна діарея, що може свідчити про ентероколіт (включаючи псевдомембранозний коліт), панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи:

часто – підвищення показників печінкових ферментів у плазмі крові (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП); нечасто – підвищення рівня білірубіну в плазмі крові; невідомо – жовтяниця та тяжке ураження печінки (включаючи випадки гострої печінкової недостатності, іноді – летальні), переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, гепатит.

З боку шкіри та підшкірних тканин:

нечасто – висипання, свербіж, кропив’янка, гіпергідроз; невідомо – токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса–Джонсона, мультиформна еритема, реакції фоточутливості, лейкоцитопластичний васкуліт, стоматит.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини:

нечасто – артралгія, міалгія; рідко – ураження сухожиль, у тому числі їх запалення (наприклад, ахіллового сухожилля), м’язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих на міастенію гравіс; невідомо – рабдоміоліз, розрив сухожилля (наприклад, ахіллового), розрив зв’язок, розрив м’язів, артрит.

З боку нирок та сечовидільної системи:

нечасто – підвищені показники креатиніну в плазмі крові; рідко – гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту).

Загальні розлади:

нечасто – астенія; рідко – пірексія; невідомо – біль, у тому числі у спині, грудях та кінцівках.

Серед інших небажаних побічних реакцій, що асоціюються з прийомом фторхінолонів, – напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії.