ЛЕВОМІЦЕТИНУ розчин спиртовий для зовнішнього застосування 0,25% по 25мл

діюча речовина: хлорамфенікол;

1 мл розчину містить хлорамфеніколу 2,5 мг;

допоміжна речовина: етанол 70 %.

Розчин нашкірний, спиртовий 0,25 %.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина із спиртовим запахом.

Антибіотики для місцевого застосування. Код АТХ D06A X02.

Фармакодинаміка.

При місцевому застосуванні препарат чинить антимікробну дію відносно більшості грампозитивних і грамнегативних бактерій. Впливає на збудників, стійких до антибіотиків групи пеніциліну, стрептоміцину, сульфаніламідів. Стійкість до самого хлорамфеніколу розвивається повільно. Препарат чинить бактеріостатичну дію; будучи жиророзчинним, хлорамфенікол проникає через клітинну мембрану бактерій та оборотно зв’язується з субодиницею 50S бактеріальних рибосом, у яких затримується переміщення амінокислот до пептидних ланцюгів, що зростають, внаслідок чого порушується формування пептидних зв’язків та подальший синтез білка.

Фармакокінетика.

При зовнішньому застосуванні препарат погано проникає через неушкоджену шкіру і слизові оболонки, тому резорбтивна дія слабка. Бактеріостатична дія при нанесенні на поверхню залежить від розміру ураженої ділянки, кількості гною, механічних перешкод. У середньому протимікробний ефект зберігається протягом 6–12 годин, після чого нанесення препарату слід повторити.

Застосовують зовнішньо при опіках, порізах, тріщинах шкіри, отитах та запальних захворюваннях, ускладнених гнійною патологією.

Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату, дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, гостра інтермітуюча порфірія, захворювання шкіри (псоріаз, екзема, грибкові ураження).

Застосування антибактеріальних засобів для зовнішнього застосування може призводити до сенсибілізації шкіри, яка супроводжується розвитком реакцій підвищеної чутливості при подальшому застосуванні препарату зовнішньо або у вигляді лікарських форм для системного застосування.

При наявності гнійних або некротичних мас антибактеріальна дія препарату зберігається.

При тривалому (довше 1 місяця) застосуванні препарату необхідно контролювати стан периферичної крові. Не допускати потрапляння препарату в очі, на слизові оболонки.

Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу.

Одночасне застосування з препаратами, які пригнічують кровотворення (сульфаніламідами, цитостатиками, похідними піразоліну), небажане.

При тяжких інфекціях шкіри або вуха левоміцетин зовнішньо слід застосовувати після консультації з лікарем у комплексній терапії разом з антибактеріальними засобами системної дії.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний у період вагітності та годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Немає свідчень, що препарат може негативно впливати на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Тільки для зовнішнього застосування. Змазують уражені поверхні шкіри (можна застосовувати під оклюзійну пов’язку). Тривалість застосування залежить від характеру патологічного процесу, його вираженості, досягнутого ефекту. При гнійних отитах препарат закапують у зовнішній слуховий прохід (по 2–3 краплі). Процедуру повторюють 1–2 рази на день, а при значних виділеннях, які змивають нанесений розчин, – до 3–4 разів на день.

Діти. Не застосовують дітям віком до 1 року.

При передозуванні препарату можливе подразнення шкіри і слизових оболонок, місцеві алергічні реакції у вигляді висипів, свербежу, почервоніння і набряклості тканин, посилення проявів інших побічних реакцій.

З боку імунної системи: алергічні реакції, у тому числі шкірні висипання, свербіж, дерматити, печіння, гіперемія, ангіоневротичний набряк, кропив’янка. У разі розвитку таких реакцій застосування препарату необхідно припинити.