НАТРІЮ Хлорид розчин для інфузій по 9мг/мл по 200мл у склі

діюча речовина: натрію хлорид;

1 мл розчину містить натрію хлориду 9,0 мг;

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина, теоретична осмолярність

308 мосмоль/л. Іонний склад на 1 л препарату: Na+ – 154 ммоль, Cl¯ – 154 ммоль.

Кровозамінники та перфузійні розчини. Розчини електролітів. Код АТХ В05Х А03.

Фармакодинаміка.

0,9 % розчин натрію хлориду нормалізує водно-сольовий баланс і ліквідує дефіцит рідини в організмі людини, який розвивається при дегідратації або через акумуляцію позаклітинної рідини у вогнищах великих опіків і травм, при операціях на органах черевної порожнини, перитоніті.

0,9 % розчин натрію хлориду поліпшує перфузію тканин, підвищує ефективність гемотрансфузійних заходів при масивних крововтратах і тяжких формах шоку.

Виявляє також дезінтоксикаційний ефект внаслідок короткочасного підвищення об’єму рідини, зниження концентрації токсичних продуктів у крові, активації діурезу.

Фармакокінетика.

Швидко виводиться із судинної системи. Препарат утримується в судинному руслі короткий час, після чого переходить до інтерстиціального та внутрішньоклітинного сектора. Через 1 годину в судинах залишається лише приблизно половина введеного розчину. Дуже швидко солі та рідина починають виводитися нирками, підвищуючи діурез.

Для поповнення нестачі рідини в організмі та у комплексі заходів інтенсивної терапії; як розчинник інших сумісних лікарських засобів. Можна застосовувати місцево для промивання ран, слизової оболонки носа, а також катетерів і систем для трансфузії.

Гіпергідратація, гіперхлоремія, гіпернатріємія, хлоридний ацидоз, стани, пов’язані з небезпекою розвитку набряку легенів.

Препарат не застосовувати для промивання очей при офтальмологічних операціях.

Препарат сумісний з більшістю лікарських засобів, тому його можна застосовувати для розчинення різних лікарських засобів – за винятком тих препаратів, які несумісні з натрію хлоридом як розчинником.

При тривалому введенні, особливо у великих об’ємах, слід контролювати рівень електролітів у плазмі та сечі, а також діурез.

Обережно вводити хворим із порушенням видільної функції нирок, з декомпенсованими вадами серця, при набряково-асцитичному синдромі у хворих на цироз печінки.

Одночасне призначення з кортикостероїдами чи кортикотропіном потребує постійного контролю рівня електролітів крові.

При шокових станах і втратах крові одночасно із застосуванням розчину 0,9 % натрію хлориду можна здійснювати гемотрансфузію, переливання плазми і плазмозамінників.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат можна застосовувати за показаннями.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не впливає.

Призначати внутрішньовенно, ректально та зовнішньо.

Вводити внутрішньовенно краплинно до 3 л і більше розчину на добу зі швидкістю 4–10 мл/кг/год, залежно від клінічної ситуації та рівня втрати рідини; застосовувати перорально; призначати у клізмах по 75–100 мл; застосовувати для промивання ран, слизових оболонок.

Діти. Дітям при шоковій дегідратації (без визначення лабораторних показників) вводити 20–30 мл/кг маси тіла. Надалі режим дозування коригується залежно від лабораторних показників. Загальна добова доза залежить від водно-електролітного балансу.

Може призвести до хлоридного ацидозу, збільшення виведення калію з організму, гіпергідратації та гіперволемії, внаслідок чого може розвинутися серцева недостатність. При появі симптомів зазначених станів введення препарату слід припинити, оцінити стан хворого та надати адекватну допомогу.

Не спостерігаються при правильному застосуванні лікарського засобу. При проведенні масивних інфузій можливий розвиток хлоридного ацидозу.