ОФОР таблетки №10

З боку шкіри: свербіж, шкірні висипання, включаючи кропив’янку, поява пухирів, гіпергідроз, гнійничкові висипання; мультиформна еритема, судинна пурпура, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, реакції фоточутливості, фотосенсибілізація, гіперчутливість (у формі сонячної еритеми), знебарвлення шкіри, розшарування нігтів, гіперемія шкіри, ексфоліативний дерматит.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи прояви шкірних алергічних реакцій; анафілактичні/анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк (у тому числі набряк язика, гортані, глотки, набряк/припухлість обличчя), анафілактичний/анафілактоїдний шок, тахікардія, гарячка, задишка, синдром Стівенса-Джонсона; синдром Лаєлла; медикаментозний дерматит; васкуліт (який у виняткових випадках може призводити до некрозу шкіри), еозинофілія, пневмоніт. У такому випадку застосування лікарського засобу слід припинити і розпочати альтернативну терапію.

З боку серцево-судинної системи**: припливи, тахікардія, короткочасна артеріальна гіпотензія, колапс (у випадку розвитку тяжкої артеріальної гіпотензії терапію препаратом слід припинити), колапс; подовження інтервалу QT на ЕКГ, аритмія типу torsades de pointes, шлуночкова аритмія, тріпотіння-мерехтіння шлуночків (повідомляється переважно для хворих із факторами ризику подовження інтервалу QT), тромбоз судин головного мозку, набряк легенів.

З боку центральної нервової системи*: головний біль, запаморочення (вертиго), депресія, порушення сну (безсоння або сонливість), неспокій, психомоторне збудження, судоми, сплутаність свідомості, тимчасова втрата свідомості, жахливі сновидіння, уповільнення швидкості реакцій, підвищення внутрішньочерепного тиску, парестезії; сенсорна або сенсомоторна нейропатія, тремор та інші екстрапірамідні порушення, порушення м’язової координації (порушення відчуття рівноваги, нестійка хода), атаксія, психотичні реакції, суїцидальні думки/дії, галюцинації, слиновиділення, тривожні стани, ригідність, порушення периферичної чутливості, периферична нейропатія, порушення смаку; світлобоязнь, загострення міастенії гравіс, порушення нюху, паросмія, дисфазія, дискінезія, синкопе, втомлюваність, просторова дезорієнтація.

З боку травної системи: анорексія (втрата апетиту), нудота, блювання, печія, гастралгія (абдомінальний біль), біль або різі у животі, діарея, часті рідкі випорожнення, ентероколіт, іноді геморагічний ентероколіт, метеоризм; дисбактеріоз; псевдомембранозний коліт, металевий присмак у роті, зміна смакових відчуттів (дисгевзія), порушення смаку, агевзія, включаючи металевий присмак у роті, шлунково-кишковий дистрес, запор, сухість у роті, болісність слизової оболонки рота, підвищене слиновиділення, обкладений язик; стоматит, панкреатит. Специфічна форма ентероколіту, яка може виникати при застосуванні антибіотиків – псевдомембранозний коліт (у більшості випадків спричинений Clostridium difficile). При підозрі на Clostridium difficile застосування лікарського засобу потрібно негайно припинити і надати адекватне лікування. Лікарські засоби, що знижують перистальтику, не слід застосовувати в таких випадках.

З боку печінки: прояви гепатотоксичності, включаючи зміни печінкових функціональних проб, підвищення активності печінкових ферментів (аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), лактатдегідрогенази (ЛДГ), лужної фосфатази (ЛФ), гамма-глутамілтрансферази (ГГТ)), білірубіну, холестатична жовтяниця, підвищення рівня тригліцеридів, холестеролу, в окремих випадках – гепатит, навіть дуже тяжкого ступеня, тяжке ураження печінки, у тому числі випадки гострої печінкової недостатності, іноді летальні, переважно у пацієнтів із порушеннями функції печінки.

З боку сечостатевої системи: порушення функції нирок, включаючи затримку сечі, гострий інтерстиціальний нефрит, потемніння кольору сечі, ниркова недостатність, гостра ниркова недостатність, анурія, поліурія, конкременти в нирках, гематурія.

З боку репродуктивної системи: свербіж геніталій у жінок, вагініт, вагінальний кандидоз.

З боку кістково-м’язової системи*: тендиніт (особливо у пацієнтів літнього віку); судоми м’язів, міалгія, надриви м’язів, артрит, артралгія; розрив м’язів, розрив сухожиль (у тому числі ахіллового сухожилля, які можуть бути двобічними і виникати через 48 годин після початку лікування); рабдоміоліз та/або міопатія, м’язова слабкість. У разі наявності ознак запалення сухожилля терапію препаратом слід негайно припинити і призначити відповідне лікування ураженого сухожилля.

З боку системи крові: нейтропенія, лейкопенія, анемія, гемолітична анемія, еозинофілія, тромбоцитопенія, панцитопенія; агранулоцитоз, пригнічення кровотворення у кістковому мозку, дискразія крові типу медулярної аплазії, петехії, екхімози/синці, подовження протромбінового часу, тромбоцитопенічна пурпура, прояви впливу на кістковий мозок.

З боку психіки*: психомоторне збудження (ажитація), психотичні розлади, делірій, тривожні стани, тривожність, нервозність, депресія із самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальні думки або спроби самогубства, епілептичні напади, галюцинації.

З боку органів зору*: зорові порушення (наприклад, затуманення зору), світлобоязнь, дальтонізм, увеїт, транзиторна втрата зору.

З боку органів слуху*: вертиго, шум у вухах, втрата слуху, порушення слуху.

З боку дихальної системи: кашель, назофарингіт, фарингіт, бронхоспазм; алергічний пневмоніт, тяжка ядуха, задишка (диспное), в тому числі тяжка, стридор, набряк легень.

Метаболічні порушення: гіпоглікемія (у хворих на цукровий діабет, які приймають цукрознижувальні лікарські засоби), гіперглікемія, гіпоглікемічна кома.

Інфекції: грибкові інфекції, загострення кандидомікозу, резистентність до патогенних мікроорганізмів, проліферація інших резистентних мікроорганізмів.

З боку лабораторних показників: підвищення активності печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ЛДГ, ГТГ, ЛФ, ГГТ), зростання рівня білірубіну, холестерину, тригліцеридів, калію, надмірне підвищення або зниження рівня глюкози; подовження протромбінового часу; підвищення рівня сечовини, креатиніну.

Інші: втома, біль у грудях, жар, біль у носі, слабкість, гарячка, нездужання, слабкість.

Не виключена можливість, що лікарський засіб Офор® може спричинити напад порфірії у схильних до цього пацієнтів. Також можливі гикавка, болісність слизової оболонки рота.