ОЛІМЕЛЬ N7E емульсія для інфузій по 1500мл №4 у 3-х камерному пакеті

Дозування

Олімель N7E протипоказаний для застосування дітям віком до 2 років через невідповідний склад та об’єм (див. розділи «Фармакодинаміка», «Фармакокінетика» та «Особливості застосування»).

Не слід перевищувати максимальну добову дозу, зазначену нижче. Через фіксований склад багатокамерного пакета не завжди можна забезпечити всі аліментарні потреби пацієнта. Можливі клінічні ситуації, коли пацієнт потребує поживних речовин в кількості, що не відповідає такій у складі пакета. У разі будь-якої корекції об’єму (дози) необхідно враховувати, що результат вплине на дозування усіх інших поживних речовин, що входять до складу препарату Олімель N7E.

Дорослі

Дозування залежить від енергозатрат пацієнта, клінічного стану, маси тіла та здатності метаболізувати складові препарату Олімель N7E, а також від додаткової кількості калорій чи білків, що надходять в організм орально/ентерально, тому слід відповідно вибирати розмір пакета.

Середні добові потреби пацієнтів становлять:

• від 0,16 до 0,35 г азоту/кг маси тіла (від 1 до 2 г амінокислот/кг), залежно від стану живлення пацієнта та ступеня катаболічного стресу;
• від 20 до 40 ккал/кг;
• від 20 до 40 мл рідини/кг або від 1 до 1,5 мл на кожну витрачену кілокалорію.

Максимальна добова доза препарату Олімель N7E визначається загальним споживанням калорій – 40 ккал/кг в об’ємі 35 мл/кг, що відповідає 1,5 г/кг амінокислот, 4,9 г/кг глюкози, 1,4 г/кг жирів, 1,2 ммоль/кг натрію та 1,1 ммоль/кг калію. Для пацієнта з масою тіла 70 кг це дорівнює 2450 мл препарату Олімель N7E на добу, що забезпечує отримання організмом 108 г амінокислот, 343 г глюкози та 98 г жирів (наприклад 2352 небілкових ккал і загалом 2793 ккал).

Зазвичай швидкість введення необхідно поступово збільшувати протягом першої години, а потім відкоригувати, враховуючи дозу, що вводиться, та добовий об’єм споживання, а також тривалість інфузії.

Максимальна швидкість інфузії препарату Олімель N7E становить 1,7 мл/кг/год, що відповідає 0,08 г/кг/год амінокислот, 0,24 г/кг/год глюкози та 0,07 г/кг/год жирів.

Діти віком від 2 років

Дослідження за участю педіатричних пацієнтів не проводилися.

Дозування залежить від енергозатрат пацієнта, клінічного стану, маси тіла та здатності метаболізувати складові препарату Олімель N7E, а також від додаткової кількості калорій чи білків, що надходять в організм орально/ентерально, тому слід відповідно вибрати розмір пакета.

Крім того, добові потреби в рідині, азоті та калоріях постійно зростають із віком. Розглядають дві групи дітей за віком: від 2 до 11 років та від 12 до 18 років.

Обмежувальними факторами застосування препарату Олімель N7E в обох зазначених вище вікових групах є концентрація магнію в добовій дозі та концентрація глюкози у дозі, що вводиться за одну годину. Отримані результати відображено в таблиці 1.

Таблиця 1

a Рекомендовані значення згідно з методичними вказівками Європейського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та харчування (ESPGHAN)/Європейського товариства парентерального та ентерального харчування (ESPEN)/Європейського товариства досліджень у педіатрії (ESRP) за 2018 рік.

Зазвичай швидкість введення необхідно поступово збільшувати протягом першої години, а потім відкоригувати, враховуючи дозу, що вводиться, та добовий об’єм споживання, а також тривалість інфузії.

Загалом рекомендується починати інфузію у дітей молодшого віку з низької добової дози та поступово збільшувати її до максимального рівня дозування (див. вище).

Спосіб і тривалість застосування

Для одноразового застосування.

Рекомендується використовувати вміст одразу після відкриття пакета й не використовувати для наступної інфузії.

Після відновлення суміш має виглядати однорідною й схожою на молоко.

Вказівки щодо приготування та введення емульсії для інфузій наведено нижче.

Через високу осмолярність препарат Олімель N7E можна вводити тільки через центральну вену.

Рекомендована тривалість інфузії з використанням пакета для парентерального харчування становить 12−24 години.

Лікування за допомогою парентерального харчування можна продовжувати, доки цього вимагатиме клінічний стан пацієнта.

Підготовка препарату до інфузії

Відкривання

Розірвати зверху зовнішню оболонку, щоб відкрити систему.

Потягнути за верхній край зовнішньої оболонки, щоб вивільнити пакет з Олімель N7E. Зняти зовнішню захисну упаковку. Викинути саше з поглиначем кисню.

Переконатися в цілісності пакета та непостійних перегородок. Використовувати тільки непошкоджені пакети з цілими непостійними перегородками (тобто із незмішаним вмістом 3 камер), прозорими та безбарвними або злегка жовтими та практично вільними від видимих часток розчинами амінокислот і глюкози та однорідною молокоподібною ліпідною емульсією.

Покласти пакет на горизонтальну чисту поверхню перед собою.

Змішування розчинів та емульсії

Переконатися, що препарат досягнув кімнатної температури, й лише після цього зруйнувати непостійні перегородки.

Вручну згорнути пакет, починаючи зверху (від кінця, за який пакет підвішують). Непостійні перегородки почнуть розриватися з боку поблизу отвору. Продовжувати згортати пакет, поки перегородки не відкриються приблизно на половину їхньої довжини.

Змішати вміст, перевертаючи пакет не менш як 3 рази.

Після відновлення суміш має вигляд однорідної емульсії, схожої на молоко.

Додавання інших речовин

Ємність пакета достатня для додавання таких речовин, як вітаміни, електроліти та мікроелементи.

Будь-які лікарські засоби (в тому числі вітаміни) можна додавати у відновлену суміш (після відкриття непостійних перегородок та після змішування вмісту 3 камер).

Вітаміни також можна додавати у камеру глюкози перед відновленням суміші (до відкриття непостійних перегородок та змішування вмісту 3 камер).

Додаючи до препарату електроліти, слід враховувати кількість електролітів, що вже міститься в пакеті.

Додавання повинен виконувати кваліфікований спеціаліст з дотриманням правил асептики.

До препарату Олімель N7E можна додавати електроліти, вказані в таблиці 2.

Таблиця 2

a Значення, що відповідають додаванню неорганічного фосфату.

b Враховано фосфат, що міститься в жировій емульсії.

Мікроелементи та вітаміни: стабільність доведено у разі використання комерційно доступних препаратів вітамінів та мікроелементів (що містять до 1 мг заліза).

Якщо до препарату додаються якісь інші речовини, необхідно перевірити остаточну осмолярність суміші перед введенням.

Щоб виконати додавання:

• Необхідно дотримуватися правил асептики.
• Підготувати ін’єкційний порт пакета.
• Проколоти ін’єкційний порт і ввести додатки за допомогою ін’єкційної голки або пристрою для відновлення розчинів.
• Змішати вміст пакета та додатки.

Підготовка інфузійної системи

Необхідно дотримуватися правил асептики.

Підвісити пакет.

Зняти пластикову захисну кришку з вхідного отвору для введення.

Міцно ввести голку інфузійної системи в отвір для введення.

Застереження при застосуванні

Для одноразового застосування.

Вводити препарат тільки після розриву непостійних перегородок між 3 камерами та змішування вмісту 3 камер.

Слід переконатися, що готова емульсія для інфузії не має ознак розшарування фаз.

Після відкриття пакета його вміст необхідно використати одразу. Відкритий пакет не можна зберігати для наступних інфузій. Не підключати частково використаний пакет.

Не підключати пакети серійно, щоб уникнути можливої повітряної емболії, спричиненої залишками газу, що міститься в попередньому пакеті.

Будь-який невикористаний препарат чи його відходи, а також усі задіяні у його застосуванні пристрої, підлягають утилізації згідно з діючими вимогами.

Діти.

Препарат застосовують дітям віком від 2 років згідно з вказівками, викладеними у розділі «Спосіб застосування та дози».

У разі неправильного застосування (передозування та/або перевищення рекомендованої швидкості введення) можуть з’явитися ознаки гіперволемії та ацидозу.

Надто швидка інфузія або введення невідповідно великого об’єму препарату можуть спричинити нудоту, блювання, озноб, головний біль, гарячі припливи, гіпергідроз та порушення електролітного балансу. У таких ситуаціях слід негайно припинити інфузію.

Якщо швидкість інфузії глюкози перевищує кліренс, можуть розвинутися гіперглікемія, глюкозурія та гіперосмолярний синдром.

Знижена або обмежена здатність метаболізувати жири може зумовити розвиток синдрому жирового перевантаження, результати якого зазвичай оборотні й минають після припинення інфузії жирів (див. також розділ «Побічні реакції»).

У деяких серйозних випадках показані гемодіаліз, гемофільтрація або гемодіафільтрація.