ОСПАМОКС порошок для оральної суспензії по 125мг/5мл по 60мл

Дози.

При розрахунку індивідуальної дози Оспамоксу для лікування інфекцій необхідно враховувати:

• очікувані патогени та їх вірогідну чутливість до засобів протимікробної дії;
• тяжкість та локалізацію інфекційного процесу;
• вік, вагу та стан нирок хворого, як показано нижче.

Тривалість лікування визначають за типом інфекції та після обговорення з пацієнтом. В цілому тривалість лікування повинна бути якомога коротшою. Деякі види інфекцій потребують більш тривалого лікування (див. розділ «Особливості застосування» щодо пролонгованої терапії).

Дорослі та підлітки (≥ 40 кг)

Діти з масою тіла < 40 кг

Діти можуть приймати амоксицилін у вигляді оральної суспензії, що приготована з порошку для приготування оральної суспензії Оспамокс, або таблеток, що диспергуються, Оспамокс ДТ (за можливості забезпечення схем лікування при застосуванні відповідних лікарських форм у відповідному дозуванні). Амоксицилін у вигляді суспензії призначають дітям до 6 місяців. Дітям з масою тіла понад 40 кг слід призначати дози для дорослих.

Рекомендоване дозування:

Пацієнти літнього віку. Корегування дози не потрібне.

Пацієнти з порушеннями функції нирок

#У більшості випадків переважно застосовується парентеральна терапія.

Пацієнти, що отримують гемодіаліз

Амоксицилін через гемодіаліз може виводитися з кровообігу.

Пацієнти, що отримують перитонеальний діаліз

Максимальна добова доза становить 500 мг амоксициліну.

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Слід ретельно підбирати дозу. Необхідно перевіряти функціонування печінки через регулярні проміжки часу (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

Спосіб застосування.

Оспамокс призначений для внутрішнього застосування.

Прийом їжі не впливає на всмоктування амоксициліну.

Лікування рекомендованими дозами внутрішньовенних лікарських форм можна розпочинати парентерально і продовжувати лікарськими формами для перорального застосування.

Приготування суспензії. Струсити флакон, щоб порошок відділився від стінок і дна. Додати питну воду двома порціями (спочатку до 2/3, а потім до кругової мітки на флаконі у вигляді заглиблення у склі), струшуючи флакон кожного разу. ПЕРЕД КОЖНИМ ПРИЙОМОМ ДОБРЕ ЗБОВТАТИ.

Для відмірювання суспензії додається шприц для дозування з адаптером або мірна ложка об’ємом 5 мл з мітками 1,25 мл та 2,5 мл.

Готову суспензію слід приймати нерозведеною, запиваючи водою.

Діти.

Лікарський засіб призначають дітям від народження (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Симптоми: порушення функції травного тракту – нудота, блювання, діарея, наслідком чого може бути порушення водно-електролітного балансу.

Повідомлялося про випадки кристалурії, що іноді призводили до ниркової недостатності.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок або тих, хто отримував високі дози амоксициліну, можуть виникати судоми (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

Лікування: слід викликати блювання або промити шлунок, після чого прийняти активоване вугілля та осмотичний проносний засіб. Слід підтримувати водний та електролітний баланс. Амоксицилін можна видалити з кровотоку шляхом гемодіалізу. Специфічний антидот невідомий.

Найбільш поширеними побічними реакціями є діарея, нудота та шкірні висипи.

Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій: часті (≥ 1/100, < 1/10), нечасті (≥ 1/1000, < 1/100), поодинокі (≥ 1/10000, < 1/1000), рідкісні (< 1/10000), частота невідома (частоту не можна визначити через відсутність даних).

Інфекції та інвазії: рідкісні – тривале або повторне застосування препарату може призвести до розвитку суперінфекцій і надмірного росту нечутливих мікроорганізмів або дріжджів, що спричиняють кандидоз шкіри та слизових оболонок.

З боку системи крові та лімфатичної системи: поодинокі – еозинофілія, гемолітична анемія; рідкісні – лейкопенія, тяжка нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія, мієлосупресія, гранулоцитопенія, збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу. Ці прояви є оборотними за умови припинення лікування.

З боку імунної системи: рідкісні – тяжкі алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), анафілаксію, сироваткову хворобу, алергічний васкуліт, набряк гортані, анафілактичний шок; частота невідома – реакція Яриша – Герксгеймера.

З боку травного тракту: часті – діарея, нудота, блювання, метеоризм, біль у шлунку, м’які випорожнення, свербіж у ділянці ануса, втрата апетиту, енантема (особливо у ділянці рота), сухість у роті, порушення смаку; поодинокі – зміна кольору поверхні зубів (особливо у дітей при прийомі суспензії). Належні гігієнічні процедури для порожнини рота можуть попередити зміну кольору зубів, оскільки такій наліт здебільшого видаляється при чищенні зубів; рідкісні – антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний і геморагічний коліт), кандидоз кишечнику, забарвлення язика у чорний колір. Ці побічні явища в основному не є тяжкими і минають або під час лікування, або одразу після завершення терапії. Виникненню таких явищ можна запобігти, якщо застосовувати амоксицилін під час прийому їжі.

З боку нервової системи: рідкісні – гіперкінезія, гіперактивність, запаморочення, судоми (у пацієнтів з епілепсією і менінгітом, у разі порушення функції нирок, при застосуванні високих доз амоксициліну), асептичний менінгіт. 

З боку гепатобіліарної системи: рідкісні – гепатит, холестатична жовтяниця, помірне і короткочасне підвищення рівня печінкових ферментів (аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази).

З боку шкіри та підшкірної клітковини: часті – шкірні висипи, кропив’янка, свербіж; рідкісні – мультиформна еритема, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний та ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Лаєлла, реакція на ліки у вигляді еозинофілії та системних проявів (DRESS-синдром).

Раптове виникнення кропив’янки вказує на алергічну реакцію на амоксицилін і потребує негайного припинення терапії.

З боку нирок та сечовидільної системи:  поодинокі – гострий інтерстиціальний нефрит, кристалурія.

Інші: поодинокі – гарячка.