ТРИХОПОЛ таблетки вагинальные по 500мг №10

Препарат дозволяється застосовувати для лікування тільки дорослих пацієнтів.

Трихомонадний вагінітПризначати по 1 вагінальній таблетці 1 раз на добу, протягом 10 днівПеред введенням у піхву таблетку слід злегка змочити в охолодженій кип’яченій воді. Лікування слід проводити з одночасним пероральним прийомом таблеток Трихопол®. Не слід припиняти лікування у період менструації.

Неспецифічні вагініти. 1 вагінальну таблетку вводити глибоко у піхву, 1 раз на добу, протягом 7 днів. При необхідності можна призначати таблетки Трихопол® перорально.

Рекомендується одночасне лікування статевого партнера пацієнтки, навіть при відсутності у нього симптомів інфекції.

Максимальна тривалість лікування не повинна перевищувати 10 днів, кількість курсів лікування – 2–3 на рік.

Діти.

Препарат протипоказано застосовувати для лікування дітей.

Зафіксовані випадки прийому одноразової дози до 12 г під час суїцидальних спроб та випадкового передозування. Може спостерігатися атаксія, блювання, легка дезорієнтація. Оскільки специфічний антидот метронідазолу невідомий, рекомендовано здійснювати симптоматичну терапію.

З боку системи крові та лімфатичної системи:

• агранулоцитоз, нейтропенія, тромбоцитопенія, панцитопенія;
• лейкопенія.

З боку метаболізму та харчування:

• анорексія.

З боку психіки:

• галюцинації;
• психотичні реакції з параноєю та/або делірієм, які у поодиноких випадках можуть супроводжуватися думками суїцидального характеру або спробами суїциду (див. розділ «Особливості застосування»);
• депресивний настрій.

З боку нервової системи:

• периферична сенсорна нейропатія;
• головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, судоми;
• асептичний менінгіт (див. розділ «Особливості застосування»);
• енцефалопатія, що може супроводжуватися змінами на МРТ, як правило, оборотного характеру. Дуже рідко повідомляли про летальні випадки (див. розділ «Особливості застосування»);
• підгострий мозочковий синдром (атаксія, дизартрія, порушення ходи, ністагм, тремор) див. розділ «Особливості застосування»).

З боку органів зору:

• тимчасові порушення зору, наприклад порушення чіткості зору, диплопія, міопія, зниження гостроти зору, зміни у сприйняті кольорів;
• оптична нейропатія/неврит.

З боку органів слуху та рівноваги:

• порушення слуху/втрата слуху (включаючи нейросенсорну), дзвін у вухах.

З боку шлунково-кишкового тракту:

• незначні розлади шлунково-кишкового тракту (біль в епігастрії, нудота, блювання, діарея);
• глосит з сухістю у роті, стоматит, смакові розлади;
• випадки панкреатиту, які мають оборотний характер;
• зміна кольору або зміна зовнішнього вигляду язика (мікоз).

Гепатобіліарні розлади:

• підвищення рівнів печінкових ферментів (АСТ, АЛТ, лужна фосфатаза), дуже рідко повідомляли про випадки гострого холестатичного або змішаного гепатиту та гепатоцелюлярного ураження печінки, інколи з появою жовтяниці. Повідомляли про поодинокі випадки гепатоцелюлярної недостатності, при якій може виникати необхідність у трансплантації печінки.

З боку шкіри та її похідних:

• припливи з гіперемією, свербіж, висипи, які можуть супроводжуватися пропасницею;
• кропив’янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок (див. розділ «Особливості застосування»;
• дуже рідкісні випадки гострого генералізованого екзентематозного пустульозу (див. розділ «Особливості застосування»;
• токсичний епідермальний некроліз;
• фіксована токсикодермія;
• синдром Стівенса–Джонсона.

З боку опорно-рухового апарату і сполучної тканини:

• міалгія, артралгія.

З боку сечостатевої системи:

• сеча може набувати червоно-коричневого забарвлення, що зумовлено присутністю розчинних у воді пігментів, які є продуктом метаболізму метронідазолу.