Таблетки від захитування та нудоти таблетки по 50мг №25

Приймати перорально, незалежно від прийому їжі. Таблетку можна запити невеликою кількістю води.

Запобігання і усунення нудоти та блювання як проявів морської і повітряної хвороби, при застосуванні променевої терапії, лікарських засобів та після операції

Для профілактики морської та повітряної хвороби рекомендовану дозу слід прийняти не менш ніж за півгодини до посадки у транспортний засіб (літак або корабель).

Дорослим і дітям віком від 12 років:

рекомендована доза становить 50 мг (1 таблетка) за 30–60 хвилин до початку поїздки, прийом можна повторювати при необхідності по 50–100 мг кожні 4–6 годин.

Максимальна добова доза не має перевищувати 400 мг.

Дітям віком 6–12 років:

рекомендована доза становить 25–50 мг (1/2–1 таблетка), прийом можна повторювати при необхідності кожні 6–8 годин. Максимальна добова доза не має перевищувати 150 мг.

Дітям віком 2–6 років:

рекомендована доза становить 25 мг (1/2 таблетки), прийом можна повторювати при необхідності кожні 6–8 годин. Максимальна добова доза не має перевищувати 75 мг.

Максимальна добова доза у педіатричній практиці не має перевищувати 5 мг/кг.

Пацієнтам літнього віку слід застосовувати початкову дозу 25 мг (1/2 таблетки).

При хворобі Меньєра та інших порушеннях вестибулярного апарату

Дорослі: 50–100 мг (1–2 таблетки) кожні 4–6 годин при необхідності, не перевищуючи максимальної добової дози 400 мг.

З обережністю призначати пацієнтам з нирковою та/або печінковою недостатністю.

При печінковій недостатності дозу слід зменшити в 2 рази.

При нирковій недостатності доза звичайна.

Діти.

Ефективність та безпека застосування лікарського засобу дітям віком до 2 років не встановлені. Застосовувати препарат можна дітям віком від 2 років.

Симптоми. Перші симптоми передозування з’являються через 0,5–2 години після прийому токсичної дози (25 мг/кг маси тіла), переважно у вигляді головного болю, запаморочення, стомлюваності та сонливості.

Через деякий час з’являються додаткові симптоми: свербіж, звуження судин шкіри, розширення зіниць з уповільненням рефлексу зіниць, циклоплегія, ністагм, зниження м’язової сили, сухожильний рефлекс та затримка сечовипускання. Частота серцебиття значно підвищується, артеріальний тиск підвищується або знижується.

Спостерігаються також симптоми пригнічення центральної нервової системи (ЦНС) (нерозбірлива мова, дезорієнтація у часі та просторі, атаксія, кома) або збудження ЦНС (судоми, психоз із галюцинаціями), що поступово підсилюються.

Лікування: промивання шлунка, призначення ентеросорбентів, симптоматична терапія.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, сонливість, збудження, безсоння, пригнічений стан, стомлюваність, збільшення часу реакції, м’язова слабкість, порушення координації рухів, тремор, тривожність, порушення концентрації та пам’яті, судоми, галюцинації.

З боку органів зору: глаукома, порушення зору, підвищення внутрішньоочного тиску, можливе помутніння зору, диплопія.

З боку органів слуху: шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, тахікардія, аритмія, напади стенокардії, артеріальна гіпотензія, у тому числі ортостатична.

З боку шлунково-кишкового тракту: біль у шлунку, діарея, запор, сухість у роті, нудота, блювання, підвищення або зниження апетиту, збільшення маси тіла.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: алергічні реакції, фоточутливість, ексфоліативний дерматит, висипання, кропив’янка.

З боку лімфатичної системи та системи кровотворення: гемолітична анемія.

З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, рідко анафілактичний шок.

З боку сечовивідної системи: порушення сечовипускання (утримання сечі через антихолінергічний ефект), утруднення сечовипускання.

З боку гепатобіліарної системи: порушення функцій печінки, холестатична жовтяниця.

З боку органів дихання: закладеність носа, підвищення в’язкості бронхіального секрету.

Інші: артралгія, зниження потовиділення, сухість слизових оболонок.

Тривалий прийом дименгідринату може призвести до утворення залежності від лікарського засобу.