УЛЬТРАКАЇН ДС Форте розчин для ін'єкцій по 1,7мл №100 у картр.
- Безпосередньо в аптеці готівкою чи карткою
- Карткою онлайн
Детальніше
| Виробник | САНОФІ-АВЕНТІС УКРАЇНА |
| Ознака виробника | Вітчизняний |
| Країна виробника | Україна |
| Бренд | УЛЬТРАКАЇН |
| Первинна упаковка | картридж |
| Форма випуску | розчин |
| Кількість в упаковці | 100 |
| Діюча речовина | Артикаїну гідрохлориду |
| Можна дорослим | Можна |
| Можна дітям | з 1 року |
| Можна вагітним | По призначенню лікаря |
| Можна годуючим | По призначенню лікаря |
| Можна алергікам | З обережністю |
| Можна діабетикам | З обережністю |
| Можна водіям | З обережністю |
| Спосіб застосування | ін'єкції |
| Взаємодія з їжею | Не має значення |
| Умови відпуску | За рецептом |
| Температура зберігання | не вище 25 С |
| Чутливість до світла | Ні |
Фармакотерапевтична група
Засоби для місцевої анестезії. Аміди. Артикаїн, комбінації.
Код АТХ N01B B58.
Показання
Хірургічні втручання на слизовій оболонці та кістках, які потребують більш інтенсивної ішемії; хірургічні втручання на пульпі зуба (ампутація та екстирпація); видалення парадонтитних або зламаних зубів (остеотомія); тривалі хірургічні втручання; черезшкірний остеосинтез; видалення кіст; хірургічні втручання на слизовій оболонці ясен; резекція верхівки кореня зуба.
Протипоказання
Ультракаїн® Д-С форте не можна застосовувати у разі підвищеної чутливості до діючих речовин – епінефрину та артикаїну, а також до сульфітів (мета- бісульфіту (Е 223) або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
У зв’язку із наявністю у складі препарату Ультракаїн® Д-С форте артикаїну його не можна застосовувати у разі:
- підвищеної чутливості до інших місцевих анестетиків амідного типу;
- тяжких порушень утворення серцевих імпульсів або порушень провідності (атріовентрикулярної блокади ІІ–ІІІ ступеня, вираженої брадикардії);
- гострої декомпенсованої серцевої недостатності (гострої застійної серцевої недостатності);
- тяжкої артеріальної гіпотензії.
У зв'язку з наявністю у складі препарату Ультракаїн® Д-С форте епінефрину його не можна застосовувати:
- пацієнтам із закритокутовою формою глаукоми;
- пацієнтам із гіпертиреозом;
- пацієнтам із пароксизмальною тахікардією або абсолютною аритмією з тахікардією;
- пацієнтам, які нещодавно (від 3 до 6 місяців тому) перенесли інфаркт міокарда;
- пацієнтам, які нещодавно (до 3 місяців тому) перенесли операцію аортокоронарного шунтування;
- пацієнтам, які приймають неселективні бета-блокатори, наприклад пропранолол (існує ризик розвитку гіпертонічного кризу або тяжкої брадикардії);
- пацієнтам із феохромоцитомою;
- пацієнтам із тяжкою артеріальною гіпертензією;
- при одночасному лікуванні трициклічними антидепресантами або інгібіторами МАО, оскільки їх діючі речовини можуть посилювати серцево-судинні ефекти адреналіну. Це явище може спостерігатися впродовж 14 днів після припинення лікування інгібіторами МАО.
Протипоказано внутрішньовенне введення препарату.
У зв'язку з наявністю епінефрину у складі препарату Ультракаїн® Д-С форте його не слід застосовувати для проведення анестезії кінцівок (наприклад пальців рук), оскільки існує ризик виникнення ішемії.
Ультракаїн® Д-С форте не можна застосовувати пацієнтам із бронхіальною астмою при підвищеній чутливості до сульфітів. У таких пацієнтів введення препарату Ультракаїн® Д-С форте може спровокувати гостру алергічну реакцію із симптомами анафілаксії, наприклад бронхоспазм.
Спосіб застосування та дози
У разі неускладненого видалення щипцями зуба верхньої щелепи за умови відсутності запалення достатньо ввести з вестибулярного боку у перехідну складку 1,7 мл препарату на кожен зуб. Іноді для досягнення повної анестезії може бути потрібна додаткова вестибулярна ін’єкція 1–1,7 мл препарату. У більшості випадків немає необхідності виконувати болісну палатинальну ін’єкцію.
Якщо необхідно зробити розріз на піднебінні або накласти на нього шви, тоді з метою створення депо анестетика з боку піднебіння достатньо ввести 0,1 мл препарату.
При множинних екстракціях сусідніх зубів кількість вестибулярних депо-ін’єкцій у більшості випадків можна зменшити.
У разі неускладненого видалення щипцями премолярів нижньої щелепи за умови відсутності запалення можна не проводити мандибулярну анестезію, оскільки інфільтраційна анестезія, яка забезпечується при введенні 1,7 мл препарату на кожний зуб, зазвичай є достатньою. Якщо це не дає змоги досягти повного знеболювання, спочатку виконується додаткова вестибулярна ін’єкція в дозі 1–1,7 мл. І лише тоді, коли це також не дало повної анестезії, показана стандартна нижньощелепна анестезія.
Залишки, що утворюються після відкривання ампул / використання картриджів, необхідно утилізувати.
Для хірургічних втручань слід підібрати дозування Ультракаїну® Д-С форте залежно від серйозності та тривалості операції.
Протягом одного курсу лікування дорослим можна вводити до 7 мг ультракаїну (артикаїну) на 1 кг маси тіла. Після попереднього проведення аспіраційної проби дози до 500 мг (що становить 12,5 мл розчину для ін’єкцій) переносилися добре.
Діти.
Лікарський засіб Ультракаїн® Д-С форте слід вводити дітям у мінімальній кількості, яка дає змогу досягти належного знеболювання; кількість введеного препарату слід коригувати індивідуально, залежно від віку та маси тіла дитини. Не можна перевищувати максимальну дозу, яка становить 7 мг артикаїну на 1 кг маси тіла.
Застосування цього препарату дітям віком до 1 року не вивчалося.
Пацієнти літнього віку та пацієнти з тяжкою дисфункцією печінки та нирок.
У пацієнтів літнього віку та пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки та нирок можливе збільшення концентрації артикаїну у плазмі крові. Щодо таких пацієнтів слід виявляти особливу обережність та застосовувати мінімальну дозу, необхідну для досягнення достатньої глибини анестезії.
Спосіб введення та тривалість застосування.
Ультракаїн® Д-С форте призначений для введення під слизову оболонку порожнини рота.
З метою уникнення внутрішньосудинного введення препарату перед ін’єкцією завжди рекомендується проводити аспіраційну пробу. Аспіраційну пробу проводять в два етапи, тобто повернувши голку на 90° або ще краще на 180°. Якщо застосовуються картриджі, то для виконання цієї проби найбільше підходять шприци «Юніджет® K» або «Юніджет® K варіо».
Розвитку серйозних системних реакцій, що виникають в результаті випадкового внутрішньосудинного введення препарату, у більшості випадків можна уникнути, якщо застосовувати таку техніку виконання ін'єкції: після здійснення аспірації повільно вводять 0,1–0,2 мл, а потім, не раніше ніж через 20–30 секунд, повільно вводять решту препарату. Ін’єкційний тиск має відповідати чутливості тканини.
Застосування відповідних шприців (для інфільтраційної анестезії ─ «Юніджет® K» або «Юніджет® K варіо»; для інтралігаментарної анестезії ─ «Ультраджет®») забезпечує максимальний захист від пошкодження скла картриджа та гарантує плавність введення. Для проведення ін’єкцій не можна використовувати пошкоджений картридж.
З метою уникнення інфікування (наприклад передачі вірусу гепатиту) для набирання розчину завжди слід використовувати нові стерильні голки та шприци.
Цей лікарський засіб не можна застосовувати, якщо він каламутний або змінив забарвлення.
Діти
Лікарський засіб Ультракаїн® Д-С форте слід вводити дітям у мінімальній кількості, яка дає змогу досягти належного знеболювання; кількість введеного препарату слід коригувати індивідуально, залежно від віку та маси тіла дитини. Не можна перевищувати максимальну дозу, яка становить 7 мг артикаїну на 1 кг маси тіла.
Застосування цього препарату дітям віком до 1 року не вивчалося.
Передозування
Симптоми передозування.
Ознаки збудження ЦНС: неспокій, тривога, сплутаність свідомості, прискорене дихання, тахікардія, підвищення артеріального тиску, яке супроводжується почервонінням обличчя, нудотою, блюванням, тремором, мимовільними м’язовими скороченнями, тоніко-клонічними судомами.
Ознаки пригнічення ЦНС: запаморочення, зниження слуху, втрата здатності розмовляти, ступор, втрата свідомості, м’язова атонія, вазомоторний параліч (слабкість, блідість шкірних покривів), задишка, летальний наслідок в результаті паралічу дихального центру.
Ознаки пригнічення серцево-судинної діяльності: брадикардія, аритмія, фібриляція шлуночків, зниження артеріального тиску, ціаноз, зупинка серця.
Невідкладні заходи та антидоти.
При появі перших ознак побічної реакції або токсичної дії (наприклад запаморочення, рухового збудження або ступору) слід припинити ін’єкцію і перевести пацієнта у горизонтальне положення. Слід забезпечити прохідність дихальних шляхів пацієнта, контролювати пульс і артеріальний тиск.
Навіть тоді, коли симптоми інтоксикації не здаються тяжкими, рекомендується встановити внутрішньовенний катетер для забезпечення негайного внутрішньовенного доступу, якщо він буде потрібним.
При порушеннях дихання залежно від тяжкості стану рекомендується застосовувати кисень, а також у разі необхідності ─ штучне дихання. Якщо потрібно, проводять інтубацію трахеї у поєднанні з контрольованою вентиляцією легенів.
Мимовільні м’язові скорочення або генералізовані судоми купірують внутрішньовенним введенням спазмолітичних засобів короткої дії (наприклад суксаметонію хлориду, діазепаму). Також рекомендується застосовувати штучне дихання (кисень).
Зниження артеріального тиску, тахікардію або брадикардію можна усунути шляхом переведення пацієнта у горизонтальне положення з припіднятими нижніми кінцівками.
При тяжких порушеннях кровообігу, а також при шоку, незалежно від причини, після припинення ін’єкції слід вжити невідкладних заходів, а саме:
- перевести пацієнта у горизонтальне положення з припіднятими нижніми кінцівками, а також забезпечити прохідність дихальних шляхів (інсуфляція кисню);
- розпочати внутрішньовенне інфузійне введення збалансованого електролітного розчину;
- застосувати внутрішньовенне введення глюкокортикоїдів (наприклад 250–1000 мг преднізолону або відповідної кількості його похідного, наприклад метилпреднізолону);
- відновити об’єм циркулюючої крові (додатково у разі необхідності застосовують плазмозамінники, альбумін людини).
У разі загрози циркуляторного колапсу і наростаючої брадикардії проводять негайну внутрішньовенну ін’єкцію епінефрину (адреналіну). Для цього необхідно розвести 1 мл розчину епінефрину 1:1000 до 10 мл (замість цього можна застосовувати розчин епінефрину 1:10000) і повільно ввести 0,25–1 мл цього розчину (містить 0,025–0,1 мг епінефрину), контролюючи частоту пульсу і артеріальний тиск (увага: можливе виникнення аритмії серця). Не вводити понад 1 мл цього розчину (0,1 мг епінефрину) під час однієї внутрішньовенної ін'єкції. Якщо цієї кількості епінефрину недостатньо, то його рекомендується додавати до інфузійного розчину (швидкість інфузії коригується відповідно до частоти пульсу і артеріального тиску).
Тяжкі форми тахікардії та тахіаритмії можна усунути застосуванням антиаритмічних препаратів (але не неселективних бета-блокаторів, таких як пропранололу (дивіться розділ «Протипоказання»). У таких випадках необхідним є застосування кисню та контроль за кровообігом.
У разі підвищення артеріального тиску хворим на артеріальну гіпертензію, якщо необхідно, слід застосовувати периферичні вазодилататори.
ВІДГУКИ УЛЬТРАКАЇН ДС Форте розчин для ін'єкцій по 1,7мл №100 у картр.
Відгуків ще немає