ВІТАМІН С 500 таблетки жувальні з персиковим смаком по 500мг №30

Лікарський засіб приймати внутрішньо після їди, розжовуючи таблетку.

Дорослим та дітям віком від 14 років з лікувальною метою необхідно приймати по 1 таблетці (500 мг) на добу. Термін лікування – 10–15 діб.

При гострих респіраторних та інфекційних захворюваннях для дорослих рекомендується приймати по 1–2 таблетки (500–1000 мг) на добу (за 2 прийоми) протягом 7–10 діб.

Далі – по ½ таблетки (250 мг) на добу. Для отримання потрібного дозування слід застосовувати таблетки з відповідним вмістом діючої речовини.

Термін лікування визначає лікар залежно від стану пацієнта, а також перебігу хвороби.

Діти.

Дітям віком до 14 років лікарський засіб рекомендовано застосовувати в іншій лікарській формі.

Вітамін С добре переноситься. Аскорбінова кислота є водорозчинним вітаміном, її надмірна кількість виводиться із сечею. Однак при тривалому застосуванні вітаміну С у великих дозах можливе пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що вимагає контролю стану останньої.

Передозування може призвести до змін ниркової екскреції аскорбінової та сечової кислот під час ацетилювання сечі з ризиком випадання в осад оксалатних конкрементів.

Застосування великих доз лікарського засобу може призвести до блювання, нудоти або діареї, які зникають після його відміни.

Лікування симптоматичне.

Вітамін С добре переноситься у рекомендованих дозах, проте можуть виникнути такі побічні реакції:

– з боку травного тракту: при застосуванні у дозі понад 1000 мг на добу – подразнення слизової оболонки травного тракту, печія, нудота, блювання, діарея, спазми шлунка;

– з боку сечовидільної системи: ушкодження гломерулярного апарату нирок, ниркова недостатність, кристалурія, утворення уратних, цистинових та оксалатних каменів у нирках та сечовивідних шляхах;

– алергічні реакції: іноді – екзема, кропив’янка, свербіж, шкірні висипи, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок при наявності сенсибілізації;

– з боку ендокринної системи: ушкодження інсулярного апарату підшлункової залози (гіперглікемія, глюкозурія) та порушення синтезу глікогену аж до появи цукрового діабету;

– з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, дистрофія міокарда;

– з боку кровотворної системи: тромбоцитоз, тромбоз, гемолітична анемія, гіперпротромбінемія, еритроцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз; у хворих із недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази кров’яних тілець можливий гемоліз еритроцитів;

– з боку нервової системи: підвищена збудливість, стомлюваність, порушення сну, головний біль;

– з боку обміну речовин: порушення обміну цинку, міді;

– інші: відчуття жару.