ВОРИКОНАЗОЛ Ромфарм ліофілізат для інфузій по 200мг №1

Перед початком застосування лікарського засобу Вориконазол Ромфарм та протягом його застосування необхідно проводити моніторинг порушень електролітного балансу, таких як гіпокаліємія, гіпомагніємія та гіпокальціємія, і в разі потреби провести їх корекцію (див. розділ «Особливості застосування»).

Рекомендовано вводити Вориконазол Ромфарм із максимальною швидкістю 3 мг/кг/год протягом 1–3 годин.

Лікування

Дорослі

Вориконазол Ромфарм 200 мг у вигляді ліофілізату для концентрату для розчину для інфузій призначений тільки для внутрішньовенного застосування. Пероральні фармацевтичні форми вориконазолу доступні у інших виробників.

Для досягнення в перший день концентрацій у плазмі крові, близьких до рівноважних, терапію лікарським засобом Вориконазол Ромфарм слід розпочинати з відповідного застосування навантажувальних доз перорально або внутрішньовенно. З огляду на високу біодоступність лікарського засобу Вориконазол Ромфарм при пероральному застосуванні (96 % див. розділ «Фармакокінетика») за наявності клінічних показань можна змінювати шлях його введення з внутрішньовенного на пероральний і навпаки.

Детальні рекомендації щодо дозування наведені в таблиці:

* Пероральні фармацевтичні форми вориконазолу доступні у інших виробників.

** У тому числі для пацієнтів віком від 15 років.

Тривалість лікування. Тривалість лікування має бути якомога коротшою, залежно від клінічної та мікологічної відповіді пацієнта. У разі необхідності застосування препарату понад 180 днів (6 місяців) слід провести ретельну оцінку співвідношення користі і ризику (див. розділ «Особливості застосування» і «Фармакодинаміка»).

Корекція дози для дорослих. Якщо пацієнти не здатні переносити внутрішньовенне застосування препарату в дозі 4 мг/кг 2 рази на добу, слід зменшити дозу препарату до 3 мг/кг 2 рази на добу.

Якщо у пацієнта адекватна відповідь на лікування відсутня, підтримувальну дозу можна збільшити до 300 мг 2 рази на добу перорально. Пацієнтам із масою тіла менше 40 кг дозу препарату можна збільшити до 150 мг 2 рази на добу перорально.

Пацієнтам із непереносимістю застосування збільшених доз препарату слід поступово зменшувати дозу на 50 мг до досягнення підтримуючої дози 200 мг 2 рази на добу перорально (чи 100 мг 2 рази на добу перорально пацієнтам із масою тіла менше ніж 40 кг).

Про застосування лікарського засобу для профілактики див. нижче.

Діти (від 2 до <12 років) і підлітки з низькою масою тіла (від 12 до 14 років і <50 кг)

Рекомендований такий режим дозування:

* Пероральні фармацевтичні форми вориконазолу доступні від інших виробників.

Примітка. На основі популяційного фармакокінетичного аналізу у 112 дітей віком від 2 до 

< 12 років із ослабленим імунітетом та 26 підлітків віком від 12 до < 17 років з

ослабленим імунітетом.

Рекомендується починати терапію з внутрішньовенного застосування, а пероральне застосування потрібно розглядати лише після значного клінічного покращення. Слід зазначити, що внутрішньовенна доза 8 мг/кг забезпечить експозицію вориконазолу приблизно в 2 рази більшу, ніж пероральна доза 9 мг/кг.

Усі інші підлітки (від 12 до 14 років і ≥ 50 кг; від 15 до 17 років незалежно від маси тіла)

Вориконазол слід застосовувати, як дорослим.

Коригування дози (діти [від 2 до < 12 років] і підлітки з низькою масою тіла [від 12 до 14 років і < 50 кг])

Якщо відповідь пацієнта на лікування є недостатньою, дозу можна збільшувати на 1 мг/кг. Якщо пацієнт не може переносити лікування, зменшити дозу на 1 мг/кг.

Застосування для дітей віком від 2 до < 12 років з печінковою або нирковою недостатністю не вивчалося (див. розділи «Побічні реакції» і «Фармакокінетика»).

Профілактика у дорослих і дітей

Профілактику слід розпочинати в день трансплантації і можна проводити до 100 днів. Профілактика має бути якомога коротшою залежно від ризику розвитку інвазивної грибкової інфекції (ІГІ), що визначається нейтропенією або імуносупресією. Продовжити профілактику до 180 днів після трансплантації можна лише у разі триваючої імуносупресії або реакції «трансплантат проти хазяїна» (GvHD) (див. розділ «Фармакологічні властивості»). 

Дозування

Рекомендований режим дозування для профілактики такий самий, як і для лікування у відповідних вікових групах.

Тривалість профілактики

Безпека та ефективність застосування вориконазолу протягом більше ніж 180 днів не були належним чином вивчені в клінічних дослідженнях.

Застосування вориконазолу для профілактики протягом більше ніж 180 днів (6 місяців) вимагає ретельної оцінки співвідношення користь/ризик (див. розділи «Особливості застосування» і «Фармакологічні властивості»).

Лікування і профілактика

Коригування дози

Корекція дози у разі відсутності ефективності або розвитку побічних явищ, пов’язаних з лікуванням, не рекомендована при профілактичному застосуванні препарату.

У разі появи побічних реакцій, пов’язаних із лікуванням, слід розглянути можливість припинити застосування вориконазолу та розпочати застосування альтернативних протигрибкових засобів (див. розділи «Особливості застосування» і «Побічні реакції»).

Підбір дози при одночасному застосуванні з іншими засобами

Одночасно з вориконазолом можна застосовувати рифабутин або фенітоїн за умови підвищення підтримувальної дози вориконазолу до 5 мг/кг 2 рази на добу внутрішньовенно (див. розділи «Особливості застосування» і «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Одночасно з вориконазолом можна застосовувати ефавіренз за умови підвищення підтримувальної дози вориконазолу до 400 мг кожні 12 годин та зниження дози ефавірензу на 50 %, тобто до 300 мг 1 раз на добу. Після відміни вориконазолу слід застосовувати початкову дозу ефавірензу (див. розділи «Особливості застосування» і «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Пацієнти літнього віку

Немає необхідності в корекції дози пацієнтам літнього віку (див. розділ «Фармакокінетика»).

Порушення функції нирок

У пацієнтів із нирковою недостатністю від помірного до тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 50 мл/хв) відбувається накопичення натрію β-циклодекстрину сульфобутилового ефіру. Таким пацієнтам слід застосовувати вориконазол перорально, за винятком випадків, коли користь від застосування вориконазолу внутрішньовенно перевищує ризики. В такому разі необхідно проводити ретельний моніторинг рівня креатиніну у сироватці крові. При його підвищенні слід розглянути доцільність зміни шляху застосування вориконазолу на пероральний (див. розділ «Фармакокінетика»).

Кліренс вориконазолу при гемодіалізі становить 121 мл/хв. Кількість вориконазолу, що виводиться протягом сеансу гемодіалізу тривалістю 4 години, недостатня для виникнення необхідності в корекції дози препарату.

Кліренс натрію β-циклодекстрину сульфобутилового ефіру при гемодіалізі становить 55 мл/хв.

Порушення функції печінки

Пацієнтам із цирозом печінки легкого та помірного ступеня тяжкості (клас А або В за класифікацією Чайлда — П’ю) рекомендовано застосовувати звичайні режими навантажувальних доз, при цьому підтримувальну дозу необхідно зменшити вдвічі (див. розділ «Фармакокінетика»).

Дослідження застосування вориконазолу пацієнтам із тяжким хронічним цирозом печінки (клас С за класифікацією Чайлда — П’ю) не проводили.

Інформація щодо безпеки вориконазолу при застосуванні пацієнтам із відхиленнями у результатах печінкових проб (аспартаттрансаміназа (АСТ), аланінтрансаміназа (АЛТ), лужна фосфатаза (ЛФ) та загальний білірубін, що більше ніж у 5 разів перевищують верхню межу норми) обмежена.

Застосування вориконазолу асоціювалося із підвищенням рівня показників функцій печінки та клінічними ознаками ураження печінки, такими як жовтяниця, тому застосовувати препарат пацієнтам із порушенням функцій печінки тяжкого ступеня слід лише тоді, коли користь переважає потенційний ризик. Слід уважно спостерігати за пацієнтами із тяжким порушенням функції печінки щодо розвитку токсичних ефектів препарату (див. розділ «Побічні реакції»).

Спосіб застосування

Перед застосуванням у вигляді внутрішньовенної інфузії лікарський засіб слід відновити та розвести. Вориконазол Ромфарм не призначений для болюсного введення.

Для отримання 20 мл прозорого концентрату, що містить 10 мг/мл вориконазолу, ліофілізат потрібно розчинити у 19 мл води для ін’єкцій або у 19 мл розчину натрію хлориду 9 мг/мл (0,9 %) для інфузій. Не слід використовувати флакон із лікарським засобом Вориконазол Ромфарм, якщо розчинник не всмоктується у флакон під силою вакууму. Рекомендується використовувати стандартний (не автоматичний) шприц місткістю 20 мл для забезпечення внесення точного об’єму (19 мл) води для ін’єкцій або розчину натрію хлориду для інфузій 9 мг/мл (0,9 %).

Лікарський засіб призначений лише для разового використання; застосовувати можна тільки прозорий розчин, вільний від механічних домішок.

Для одержання розчину, придатного для інфузії, необхідний об’єм одержаного після розчинення концентрату слід додати до сумісного із препаратом рекомендованого розчину для інфузій (детальна інформація наведена у таблиці нижче) для одержання розчину вориконазолу із концентрацією 0,5–5 мг/мл.

Необхідні об’єми концентрату лікарського засобу Вориконазол Ромфарм (10 мг/мл)

Відновлений розчин може бути розведений:

• 9 мг/мл (0,9 %) розчином натрію хлориду для ін’єкцій;
• складним розчином натрію лактату для внутрішньовенних інфузій;
• 5 % розчином глюкози та лактатним розчином Рінгера для внутрішньовенних інфузій;
• 5 % розчином глюкози та 0,45 % розчином натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій;
• 5 % розчином глюкози для внутрішньовенних інфузій;
• 5 % розчином глюкози у 20 мЕкв калію хлориду для внутрішньовенних інфузій;
• 0,45 % розчином натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій;
• 5 % розчином глюкози та 0,9 % розчином натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій.

Сумісність вориконазолу з іншими розчинниками невідома.

Будь-які залишки невикористаного розчину слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.

Діти.

Безпека та ефективність застосування вориконазолу дітям віком до 2 років не встановлені. Наявні на сьогодні дані наведені в розділах «Побічні реакції» і «Фармакологічні властивості», але рекомендації щодо дозування надати неможливо.

У ході клінічних досліджень повідомлялося про 3 випадки ненавмисного передозування. Усі 3 випадки спостерігалися у дітей при внутрішньовенному застосуванні вориконазолу в дозі, що майже у 5 разів перевищувала рекомендовану. Єдиною побічною реакцією, про яку повідомлялося, була фотофобія тривалістю 10 хвилин.

Антидот до вориконазолу невідомий.

Кліренс вориконазолу при гемодіалізі становить 121 мл/хв. Кліренс натрію β-циклодекстрину сульфобутилового ефіру при гемодіалізі становить 55 мл/хв.

При передозуванні гемодіаліз може сприяти виведенню вориконазолу та натрію β-циклодекстрину сульфобутилового ефіру з організму.