Зомактон 4мг №1 фл. пор. для ін. + розч.

Спосіб застосування та дози

Терапію Зомактоном потрібно проводити під наглядом кваліфікованого лікаря, який має досвід лікування пацієнтів з дефіцитом гормону росту.

Дозу і режим введення Зомактону слід підбирати індивідуально для кожного пацієнта. 

Зазвичай тривалість лікування становить декілька років і залежить від досягнутого терапевтичного ефекту.

Підшкірне введення гормону росту може призвести до атрофії або розростання підшкірної клітковини в місці введення. У зв'язку з цим слід змінювати місця ін'єкцій.

Дефіцит гормону росту

Зазвичай рекомендується загальну дозу 0,17–0,23 мг/кг маси тіла (у перерахуванні – 4,9 мг/м2–6,9 мг/м2 площі поверхні тіла) на тиждень розподіляти на 6–7 підшкірних ін'єкцій (відповідно добова доза 0,02–0,03 мг/кг маси тіла, або 0,7–1 мг/м2 поверхні тіла). Не слід перевищувати загальну тижневу дозу 0,27 мг/кг, або 8 мг/м2 поверхні тіла (відповідно до добової дози до 0,04 мг/кг).

Синдром Тернера

Зазвичай рекомендовану дозу 0,33 мг/кг маси тіла (приблизно 9,86 мг/м2 поверхні тіла) на тиждень розподіляють на 6 – 7 підшкірних ін’єкцій (відповідно добова доза – 0,05 мг/кг маси тіла, або 1,40 – 1,63 мг/м2 поверхні тіла).

Розчинення

Залежно від об’єму розчинника можна приготувати дві концентрації препарату (концентрацію визначає лікар). 

• У разі використання безголкового ін’єктора ZOMAJET 2 Vision або звичайного шприца необхідно 1,3 мл розчинника для утворення розчину з концентрацією 3,3 мг/мл.
• У разі використання тільки звичайного шприца необхідно 3,2 мл розчинника для утворення розчину з концентрацією 1,3 мг/мл.

Порошок слід розчиняти тільки у розчиннику, що додається.

1. Надіти голку на градуйований шприц.
2. Зняти пластикову кришку з флакона. 

Відламати головку ампули з розчинником, зняти пластиковий ковпачок з голки, переконатися у тому, що поршень шприца відведений до упору, перед тим як вставити голку в ампулу.

Повільно втягнути необхідний об’єм розчинника у шприц. Залежно від об’єму розчинника можна приготувати дві концентрації препарату (концентрацію визначає лікар). 

Для запобігання утворенню піни слід вводити розчинник по стінці флакона.

Флакон слід обережно обертати доти, доки порошок повністю не розчиниться до утворення прозорого безбарвного розчину. 

Слід уникати збовтування або грубого змішування. Якщо розчин залишається каламутним або містить часточки, флакон та його вміст слід знищити. Якщо каламутність спостерігається після охолодження, то слід дати розчину нагрітися до кімнатної температури. Якщо і після цього каламутність залишається або з'являється забарвлення, флакон та його вміст потрібно знищити. 

Після розведення прозорий безбарвний розчин слід ввести підшкірно, використовуючи шприц або безголковий ін’єктор ZOMAJET 2 Vision. Інструкція щодо застосування безголкового ін’єктора ZOMAJET 2 Vision додається у брошурі разом з приладом.

Діти

Застосовують дітям (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Зомактон не слід призначати недоношеним дітям і новонародженим, оскільки розчинник містить бензиловий спирт.

Передозування

Не слід перевищувати рекомендовану дозу Зомактону. 

Незважаючи на відсутність даних про передозування Зомактону, гостре передозування може спричинити початкову гіпоглікемію, за якою настає гіперглікемія.

Дія тривалого, повторного застосування Зомактону в дозах, що перевищують рекомендовані, не вивчена. Проте, можливо, воно може спричинити симптоми, подібні до тих, які спостерігаються при надмірній продукції людського гормону росту (наприклад акромегалію).