ЦІАНОКОБАЛАМІН-Дарниця (Вітамін В12) розчин для ін'єкцій по 0,5мг/мл по 1мл №10

Лікарський засіб застосовувати підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно, а при бічному фунікулярному мієлозі та аміотрофічному склерозі також інтралюмбально.

Дорослі

При В12-дефіцитних анеміях лікарський засіб застосовувати у дозах 100−200 мкг (0,1−0,2 мг) через день до досягнення ремісії.

При появі симптомів фунікулярного мієлозу і при макроцитарних анеміях з ушкодженням нервової системи ціанокобаламін застосовувати у разовій дозі 400−500 мкг (0,4−0,5 мг) і більше. Протягом першого тижня вводити щоденно, а потім з інтервалами 5−7 днів (одночасно призначати фолієву кислоту). У тяжких випадках вводити у спинномозковий канал, починаючи з разової дози 15−30 мкг, при кожній наступній ін’єкції дозу збільшувати (50, 100, 150, 200 мкг). Інтралюмбально ін’єкції робити кожні 3 дні, всього на курс необхідно 8−10 ін’єкцій. У період ремісії за відсутності явищ фунікулярного мієлозу для підтримуючої терапії призначати по 100 мкг двічі на місяць, при наявності неврологічних симптомів – по 200−400 мкг 2−4 рази протягом місяця.

При бічному аміотрофічному склерозі, енцефаломієліті, неврологічних захворюваннях з больовим синдромом лікарський засіб вводити у зростаючих дозах від 200 до 500 мкг на ін’єкцію (при покращенні – 100 мкг на день). Курс лікування – 14 днів.

При травмах периферичних нервів призначати 200−400 мкг 1 раз на 2 дні протягом 40−45 днів.

При гепатитах і цирозах печінки призначати по 15−30 мкг на добу або по 100 мкг через день протягом 25−40 днів.

При діабетичній невропатії, спру, променевій хворобі вводити 60−100 мкг щоденно протягом 20−30 днів.

При дефіциті вітаміну В12 для лікування – внутрішньом’язово і внутрішньовенно по 1 мг кожен день протягом 1−2 тижнів, підтримуюча доза – 1−2 мг внутрішньом’язово або внутрішньовенно від 1 разу на тиждень до 1 разу на місяць. Тривалість лікування ціанокобаламіном та проведення повторних курсів залежать від перебігу захворювання та ефективності лікування.

Діти

Вводити тільки підшкірно.

При постгеморагічних та залізодефіцитних анеміях призначати по 30−100 мкг 2−3 рази на тиждень.

При апластичній анемії у дітей вводити по 100 мкг до настання клініко-гематологічного покращення.

При анеміях аліментарного характеру в дитячому віці призначати по 30 мкг протягом 15 днів.

При дистрофіях у дітей раннього віку, хворобі Дауна і дитячому церебральному паралічі призначати по 15−30 мкг через день.

При гепатитах та цирозах печінки дітям призначати по 15−30 мкг на добу або по 100 мкг через день протягом 25−40 днів.

Діти.

Лікарську форму у дозуванні 0,5 мг/мл не застосовувати дітям віком до 3 років.

Вводити тільки підшкірно.

Симптоми: набряк легень, застійна серцева недостатність, тромбоз периферичних судин.

Лікування: симптоматичне.

З боку шлунково-кишкового тракту: розрідження випорожнень.

З боку обміну речовин, метаболізму: акне, бульозні висипи, нудота, пітливість, порушення пуринового обміну, гіпокаліємія.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, нервове збудження, сонливість, м’язовий параліч, втрата свідомості.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, біль у ділянці серця, застійна серцева недостатність, тромбоз периферичних судин, низький артеріальний тиск, зупинка серця.

З боку крові: гіперкоагуляція.

З боку імунної системи: алергічні реакції,включаючи шкірні прояви, в т. ч. гіперемію, кропив’янку, висипання, свербіж, дерматит, набряки, в т. ч. набряк Квінке; порушення дихання, в т. ч. приступ задухи, анафілактичний шок, анафілактоїдні реакції.

Загальні розлади та реакції у місці введення: нездужання, лихоманка; у місці ін’єкції: гіперемія, свербіж, біль, набряк, ущільнення та некроз.