ДІУРЕМІД таблетки по 250мг №20

Лікарський засіб приймати внутрішньо.

Лікування глаукоми.

Дозу лікарського засобу визначати індивідуально, залежно від внутрішньоочного тиску.

Рекомендовані дози для дорослих:

Лікування епілепсії.

Лікування набряків при серцевій недостатності та набряків, спричинених застосуванням лікарських засобів.

Початкова доза ‒ 250 мг на добу (1 таблетка) вранці.

Найкращий діуретичний ефект спостерігається, якщо застосовувати лікарський засіб через день або через 2 дні з одноденною перервою.

При лікуванні серцевої недостатності ацетазоламід призначати на тлі загальноприйнятої терапії (наприклад, призначення глікозидів наперстянки, низькосольова дієта та поповнення дефіциту калію).

Лікування висотної хвороби.

Рекомендована денна доза становить 500-1000 мг (2-4 таблетки), розподілена на кілька прийомів. У разі передбачуваного швидкого підйому на висоту (більше 500 метрів на день) рекомендована доза становить 1000 мг (4 таблетки), розподілена на кілька прийомів.

Лікарський засіб слід приймати за 24-48 годин до підйому вгору, а в разі появи симптомів хвороби лікування слід продовжити ще 48 годин або більше при необхідності.

Діти.

Лікарський засіб застосовувати для лікування дітей віком від 3 років тільки як допоміжну терапію при епілепсії.

У випадку передозування можливі порушення електролітного балансу, ацидоз і порушення з боку ЦНС (сонливість, парестезії); іноді – зменшення діурезу.

Лікування. Відміна лікарського засобу, симптоматична терапія, при ацидозі призначати бікарбонати. Ефективний гемодіаліз. Специфічного антидоту не існує.

Побічні реакції найчастіше спостерігаються на початку лікування.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні реакції.

З боку нервової системи та органів чуття: судоми, парестезії, порушення слуху/шум у вухах, порушення смакових відчуттів, головний біль, запаморочення, дратівливість, депресія, сплутаність свідомості, атаксія; при тривалому застосуванні – дезорієнтація, сонливість, порушення дотику та чутливості, загальна слабкість, периферичний параліч; у поодиноких випадках – відчуття волосся на язиці, в’ялий параліч, втома.

З боку шлунково-кишкового тракту: анорексія, нудота, блювання, діарея, печінкова недостатність, печінкова коліка, кишкова коліка, мелена, гепатит, холестатична жовтяниця, зміни показників функції печінки, некроз печінки.

З боку обміну речовин: метаболічний ацидоз, зменшення маси тіла, спрага, порушення електролітного балансу (при тривалому застосуванні).

З боку системи крові: в окремих випадках при тривалому застосуванні – гемолітична анемія, лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія, пригнічення кісткового мозку, апластична анемія, тромбоцитопенічна пурпура.

З боку сечовидільної системи: часте сечовипускання, гематурія, глюкозурія, ниркова коліка, гіпонатріємія, гіпокаліємія, кристалурія, поліурія, ниркова недостатність, нефролітіаз, пошкодження нирки.

Ацетазоламід, як похідне сульфонаміду, може викликати побічні реакції, характерні для сульфонамідів.

З боку шкіри та слизових оболонок: шкірний висип, свербіж, еритема, кропив’янка, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла.

Інші: оборотна міопія, фотосенсибілізація, зниження лібідо, припливи, гарячка.