ПІРИДОКСИНУ Гідрохлорид розчин для ін'єкцій по 50мг/мл по 1мл №10

Показання.

Гіпо- та авітаміноз вітаміну В6. Комплексне лікування токсикозу вагітних, атеросклерозу, анемій (у тому числі сидеробластної), лейкопеній, хвороб нервової системи (радикуліти, неврити, невралгії, паркінсонізм, хвороба Літтла), депресії інволюційного віку, себореєподібного та несеборейного дерматиту, оперізувального лишаю, нейродерміту, псоріазу, ексудативного діатезу, при виведенні із запою і синдромі похмілля. Призначати також при повітряній та морській хворобах, хворобі Меньєра. Піридоксину гідрохлорид попереджує або зменшує токсичні ефекти (особливо поліневрити) при лікуванні протитуберкульозними препаратами. Лікування піридоксинзалежних судом.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до піридоксину гідрохлориду. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (у зв’язку з можливим підвищенням кислотності шлункового соку). Захворювання печінки, що перебігають з тяжкою функціональною недостатністю. Ішемічна хвороба серця.

Спосіб застосування та дози.

Призначати внутрішньом’язово, внутрішньовенно або підшкірно у випадках, коли пероральний прийом неможливий.

Курс лікування індивідуальний і визначається типом|видом| і тяжкістю|тягарем| захворювання.

Розчин готувати безпосередньо перед застосуванням: разову дозу препарату розвести в 1–2 мл води для ін’єкцій або 0,9 % розчині натрію хлориду.

Гіповітаміноз В6. Призначати у добовій дозі 50–100 мг (1–2 мл) за 1–2 введення; курс лікування –  3–4 тижні.

Анемія сидеробластна. Призначати внутрішньом’язово у дозі 100 мг (2 мл|) 2 рази на тиждень. Доцільно одночасно призначати фолієву| кислоту, вітамін В12, рибофлавін.

Паркінсонізм. Призначати внутрішньом’язово у добовій дозі 100 мг (2 мл|). Курс лікування –              20–25 ін’єкцій; через 2–3 місяці провести повторну терапію. За іншою схемою лікування починати з добової дози 50–100 мг (1–2 мл|), потім щодня дозу підвищувати на 50 мг (1 мл|) і довести її до добової дози 300–400 мг (6–8 мл|) у вигляді одноразової|однократної| ін’єкції протягом 12–15 днів.

Депресії інволюційного віку. Призначати внутрішньом’язово у добовій дозі 200 мг (4 мл|); курс лікування – 20–25 ін’єкцій.

Застосування препаратів групи ізоніазиду. Профілактично призначати у добовій дозі 5–10 мг (0,1–0,2 мл) протягом усього курсу лікування ізоніазидом.

Передозування препаратів групи ізоніазиду. На кожен 1 г передозованого препарату внутрішньовенно вводити 1 г (20 мл) піридоксину зі швидкістю 0,5 г/хв. При передозуванні ізоніазиду більше 10 г піридоксин вводити внутрішньовенно у дозі 4 г (80 мл), потім внутрішньом’язово – по 1 г (20 мл) піридоксину кожні 30 хв. Загальна добова доза – 70–350 мг/кг.

Токсикоз вагітних. Призначати у добовій дозі 50 мг (1 мл) внутрішньом’язово; курс лікування –         10–20 ін’єкцій.

Піридоксинзалежна анемія (макроцитарна|, гіпохромна з|із| підвищенням рівня заліза у плазмі). Призначають у добовій дозі 50–200 мг (1–4 мл|) протягом 1–2 місяців. У разі відсутності ефекту переходити на інший вид терапії.

Піридоксинзалежний синдром, включаючи піридоксинзалежні судоми. Призначати внутрішньовенно (вводити зі швидкістю 50 мг/хв) або внутрішньом’язово у добовій дозі 50–500 мг (1–10 мл|); курс лікування – 3–4 тижні.

Інші показання. Зазвичай призначається у добовій дозі 50–100 мг (1–2 мл|) за 1–2 введення|вступи|.

Для дітей при гіповітамінозі В6 дозу призначає лікар|лікарка| індивідуально з розрахунку 1–2 мг/кг маси тіла на добу; курс лікування – 2 тижні. При піридоксинзалежних судомах вводити у добовій дозі 50–100 мг    (1–2 мл|) внутрішньовенно струминно зі швидкістю 50 мг/хв або внутрішньом’язово; максимальні дози для дітей не встановлені. При передозуванні препаратів групи ізоніазиду на кожен 1 г передозованого препарату вводити внутрішньовенно 1 г (20 мл) піридоксину. Якщо доза ізоніазиду невідома, піридоксин вводити з розрахунку 70 мг/кг маси тіла; максимальна доза – 5 г (100 мл).

Діти.

У педіатричній практиці препарат застосовувати згідно з рекомендаціями, наданими у розділі «Спосіб застосування і дози». Препарат вводити внутрішньом’язово і внутрішньовенно.