ДЕПРЕСАН таблетки по 20мг №30

Фармакотерапевтична група

Антидепресанти. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС).

Показання

• великі депресивні епізоди
• панічні розлади у тому числі з агорафобією
• соціальні тривожні розлади (соціальна фобія)
• генералізовані тривожні розлади
• обсесивно-компульсивні розлади.

Протипоказання

• підвищена чутливість до есциталопраму або до інших компонентів препарату
• одночасне лікування неселективними необоротними інгібіторами МАО
• одночасне лікування пімозидом.

Спосіб застосування та дози

Безпека застосування доз понад 20 мг на добу не була встановлена.

Депресан застосовують дорослим внутрішньо 1 раз на добу незалежно від прийому їжі.

Великий депресивний епізод.

Звичайно призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної чутливості пацієнта добова доза може бути збільшена до максимальної &minus 20 мг.

Антидепресивний ефект звичайно настає через 2-4 тижні. Після зникнення симптомів лікування необхідно продовжувати звичайно протягом 6 місяців з метою зміцнення ефекту.

Панічні розлади з агорафобією або без неї.

Протягом першого тижня рекомендується початкова доза 5 мг на добу після чого дозу можна збільшити до 10 мг на добу. Доза може бути в подальшому збільшена до максимальної &minus 20 мг на добу залежно від індивідуальної чутливості пацієнта.

Максимальний ефект при лікуванні панічних розладів досягається через 3 місяці. Термін лікування становить декілька місяців і залежить від тяжкості захворювання.

Соціальні тривожні розлади (соціальна фобія).

Звичайно призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної чутливості пацієнта рекомендується підвищити добову дозу до максимальної &minus 20 мг на добу.

Полегшення симптомів як правило відбувається через 2-4 тижні лікування. Рекомендується продовжувати лікування протягом 3 місяців. Довготривале лікування протягом 6 місяців призначають з метою запобігання рецидиву враховуючи індивідуальні прояви захворювання регулярно оцінюють ефективність лікування.

Генералізовані тривожні розлади.

Звичайно призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної чутливості доза може бути збільшена максимум до 20 мг на добу.

Рекомендується продовжувати лікування протягом 3 місяців. Довготривале лікування протягом 6 місяців призначається з метою запобігання рецидиву враховуючи індивідуальні прояви захворювання регулярно оцінюється ефективність лікування.

Обсесивно-компульсивні розлади (ОКР).

Звичайно призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної чутливості доза може бути збільшена до 20 мг на добу. ОКР &ndash хронічне захворювання лікування має тривати достатній період для забезпечення повного зникнення симптомів який може становити кілька місяців або навіть більше.

Пацієнти літнього віку (віком від 65 років).

Початкова доза повинна становити половину звичайної рекомендованої дози. Рекомендована добова доза для літніх людей дорівнює 5 мг. Залежно від індивідуальної чутливості та тяжкості депресії добова доза може бути збільшена до максимальної &ndash 10 мг на добу.

Ниркова недостатність.

У разі ниркової недостатності легкого та помірного ступеня обмежень немає. З обережністю необхідно застосовувати препарат пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

Зниження функції печінки.

Рекомендована початкова доза протягом перших двох тижнів лікування становить 5 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта доза може бути збільшена до 10 мг на добу.

Знижена активність цитохрому ізоферменту CYP2C19.

Для пацієнтів зі слабкою активністю ізоферменту CYP2C19 рекомендована початкова доза протягом перших двох тижнів лікування становить 5 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта доза може бути збільшена до 10 мг на добу.

Припинення лікування.

Припиняти лікування Депресаном слід поступово знижуючи дозу протягом 1-2 тижнів щоб уникнути реакції на припинення прийому препарату.

Діти.

Депресан не можна застосовувати для лікування дітей. Суїцидальну поведінку (суїцидальні спроби та суїцидальні думки) та ворожість (переважно агресію опозиційну поведінку та гнів) частіше спостерігали в ході досліджень серед дітей та підлітків які приймали антидепресанти порівняно з тими які приймали плацебо. Якщо з клінічних міркувань рішення про призначення все ж таки прийнято слід забезпечити уважне спостереження для виявлення суїцидальних симптомів у пацієнта.

Передозування

Токсичність. Клінічні дані про передозування есциталопраму обмежені. Багато випадків спричинені одночасним передозуванням інших лікарських засобів. У більшості випадків спостерігалися легкі симптоми або безсимптомність передозування. Повідомлення про летальні наслідки передозування есциталопраму є винятковими більшість з них включають одночасне передозування інших медикаментів. Прийом доз у межах 400-800 мг есциталопраму не спричиняв будь-яких тяжких симптомів.

Симптоми. Передозування есциталопраму головним чином проявляється симптомами з боку центральної нервової системи (від запаморочення тремору та ажитації до рідкісних випадків серотонінового синдрому судом і коми) шлунково-кишкової системи (нудота блювання) серцево-судинної системи (артеріальна гіпотензія тахікардія пролонгація інтервалу QT аритмія) та порушеннями електролітного балансу (гіпокаліємія гіпонатріємія).

Лікування. Специфічного антидоту не існує. Слід підтримувати належне функціонування дихальної системи забезпечити адекватну оксигенацію якомога швидше накласти шлунковий лаваж. Можливе застосування активованого вугілля. Потрібен постійний моніторинг життєво важливих функцій разом із симптоматичним підтримувальним лікуванням.